ГНАТ

Гнат безп’я́тий, евф. Біс, чорт; нечиста сила. (Савка:) Я вам, куме, признаюсь, що сам ходив під Івана Купайла, як мені казано, на роздоріжжя… Повірте, звав, нехай Бог простить, Гната безп’ятого! Так що ж — не вийшов, тільки налякав (І. Карпенко-Карий). Гнат-безп’я́тко. — Ой, мовчи, старий гріховоднику. Чого навчаєш дитину проти Святої неділі? — докірливо говорить бабуся, яка ніколи чорта не назве своїм ім’ям, а тільки — Гнатом-безп’ятком або тим, хто в греблі сидить (М. Стельмах).