ГЛУХИЙ

загна́ти / заганя́ти в (тісни́й (глухи́й)) кут. 1. кого. Поставити кого-небудь у скрутне, безвихідне становище. Скалічили, розпотрошили. І всіх (челядників) в тісний загнали кут (І. Котляревський); Загнав Лукавого в глухий кут, припер до муру й .. так сильно по голові черкнув, що цей .. простягнувся як і довгий (Б. Лепкий); Ми аж ніяк не можемо примиритися з тим, що нас заганяють у глухий кут національного небуття (З газети); // тільки недок. Ставати перед ким-небудь складні, нерозв’язані проблеми. Загадки літопису (Величка) продовжують вабити, дратувати і заганяти в тісний кут дослідників (Наука і культура..). 2. Переважити кого-небудь у чомусь, вигідно вирізнитися (за силою впливу, талантом і т. ін.). (Тиміш:) Нівроку собі, добрий з тебе теоретик.— Який там не є, а такого, як ти, в кут зажену,— відрізав Сашко (Д. Бедзик); Тепер у Вас в Галичині такі таланти появились, що заганяють у кут наших (М. Коцюбинський); // тільки

захо́дити / зайти́ в глухи́й кут (за́куток). 1. Опинятися в складному, безвихідному становищі. Його стосунки з Варварою Олексіївною зайшли в глухий закуток, а Васса щодень ставала непримиренніша (Г. Епік). захо́дити в кут. Чим більше я розмірковувала про своє становище, тим більше заходила в кут, не знаходячи виходу (П. Колесник). 2. Припиняти свій розвиток, не мати логічного продовження. (Життя) зайшло в глухий кут, зупинилося, а це гірше за смерть (П. Загребельний); Аби не художній керівник, якому Віктор сподобався, стосунки між молодим режисером і трупою взагалі зайшли б у глухий кут (В. Гужва).

як (мов, ні́би і т. ін.) глухо́му му́зика, зі сл. тре́ба, потрі́бно і т. ін., жарт. Уживається для вираження заперечення зазначених слів; зовсім не треба, не потрібно і т. ін.; аж ніяк. Теє му (йому) так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало, глухому музика (Укр.. присл..).