ГЛИБИНА

до глибини́ душі́ (се́рця), зі сл. вра́зити, схвилюва́ти і под. Дуже, надто, надзвичайно. Доля Тараса Григоровича (Шевченка) вразила хазяїв до глибини душі (З. Тулуб); Нема людини в світі, якої не схвилювали б до глибини душі ці листівки (з фашистської неволі) (Ю. Яновський); — А ви говорите! — скрикнув бідолаха Василь, уражений до глибини серця такою бесідою (І. Франко).

з глибини́ душі́. Дуже щиро. Його мимовільне, сповнене болю зізнання, що так зненацька вихопилось з глибини душі, болем різонуло й Віталія (О. Гончар).

іти́ (похо́дити) з глибини́ душі́ (се́рця). Відзначатися щирістю, відвертістю, проникливістю і т. ін. Татаєв вдивлявся в ці знайомі риси суворих, зморшкуватих облич, він знав, що слова промовців йдуть з глибини серця, знав, що додержать залізничники своєї обіцянки (О. Донченко); Я (Нестор) осторожний (обережний) і не люблю на не підготований відповідно ґрунт класти те, що мені дороге й цінне й походить з глибини душі (О. Кобилянська).

у глибині́ душі́ (се́рця). 1. Внутрішньо, таємно від інших. В глибині душі він чув, що жінка зробила добре (М. Коцюбинський); В глибині душі Іван Іванович заздрив Павлюкові — похмурому бійцеві з твердим поглядом спокійних очей (І. Багмут). 2. Усередині єства. Далеко не кожний Ваш вірш одізвався .. мені десь аж в глибині серця (Леся Українка). в глиби́нах се́рця. В глибинах серця свого знаходить Андрій Малишко хвилюючі слова (М. Рильський).