ГІЛЛЯКА

пови́снути на гілля́ці (на вербі́). 1. Заподіяти собі смерть; повіситися. (Домаха:) Коли б одна була, може б у річку кинулася або повисла на гілляці; а тепер мушу жити, хоч важко..! (М. Кропивницький); Коли б повиснув на вербі котрийсь з Мартинчуків чи Загайчиків, то й дитина вказала б пальцем на Аркадія як морального призвідцю злочину (Ірина Вільде). 2. Бути страченим через повішення. — А ти забула, що я давно на смерть вирокований (приречений), що коли б упіймали зараз, то вже завтра, може, повис би на гілляці (В. Гжицький).