Фразеологічний словник української мови
ГВИНТИК

вкру́чувати гви́нтики кому, грубо. Навмисне переконувати кого-небудь у чомусь неправдоподібному; намагатися обдурити когось. — Ти, Софіє, мені гвинтики не вкручуй, ніякого коньяку у мене в задній кишені нема і бути не може (В. Собко).

до оста́ннього гви́нтика. Повністю, до кінця. Випущений 1918 року “шевроле” крім того, що є оригіналом до останнього гвинтика, ще й на ходу — їздить, та ще й як (З газети).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ГВИНТИК


матиме такий вигляд: Що таке ГВИНТИК