ГАРМАТА

стріля́ти (би́ти) з гарма́т по горобця́х. Затрачати непомірні, великі зусилля там, де вони зайві, недоцільні. Вам, може, чудно, що я взяла такий поверховий тон, але ж говорити ґрунтовно на такі теми, се значило б стріляти з гармат по горобцях (Леся Українка).

хоч гарма́ти коти́, зі сл. спа́ти, а також зі словоспол. таки́й, що. Дуже міцно. Вже підпилий як засне, То хоч коти гармати (Т. Шевченко); Заснула (Варвара) на полі таким твердим сном, що хоч гармати коти (Л. Мартович); // Дуже міцний. Лід кріпкий, хоч гармати коти (М. Номис).

хоч з гарма́ти (гарма́т) стріля́й (гати́). Хтось нічого не чує (перев. про дуже міцний сон). Спить, хоч з гармати стріляй (Укр.. присл..); Зварич пустив йому (Миколі) у вічі сніп світла з електричного ліхтарика. Той повернувся на інший бік. — Видно, що недавно з війни,— сіпав його Зварич.— Хоч з гармат стріляй (М. Івасюк).

як із ди́шла гарма́та. Дуже поганий, нікудишній. Мене ж по тилах протримали всю війну, бо з мене вояка, як із дишла гармата (Є. Гуцало).

як (мов, на́че і т. ін.) з гарма́ти, зі сл. гукну́ти, ви́гукнути і под. Дуже голосно. Вдарить вал і гукне, мов з гармати, Скрізь по березі гук залунає (Леся Українка).