ГАРАЗД

ма́тися (ма́ти се́бе) гара́зд. Добре себе почувати, бути здоровим і щасливим. — Майтеся гаразд, дітки. Майтеся гаразд, люди добрі (М. Стельмах).

не ма́ти гара́зду в голові́. Робити невиправдані вчинки; бути нерозумними, несерйозними. Тому занесли до хати, а юрба вийшла за ворота і почала судити по-своєму. — Басараби знов зачинають вішатися, не мають гаразду в голові (В. Стефаник).

раз та гара́зд. Хоч рідко, зате добре. Любий Михайлику!.. не гнівайся, що так рідко пишу, але ж бачиш,— раз та гаразд (Леся Українка).