ГАПТУВАТИ

гаптува́ти сте́жку. Простувати, прямувати. Треба ж розпитатись, куди прямувати, яким трахтом (трактом) стежку гаптувати (Сл. Б. Грінченка).

як (мов, нена́че і т. ін.) шо́вком ши́є (гапту́є), зі сл. бреха́ти. Дуже вправно, тонко, вміло. Знав я і таких, що в живії очі тобі бреше як шовком шиє — хоч би моргнув, вражий син! (Марко Вовчок); Та вже й вміє (кума) балакати! Бреше тобі, неначе шовком гаптує (І. Нечуй-Левицький).