ВХОПИТИСЯ

(аж) вхопи́тися / бра́тися за живі́т (за бо́ки́, в бо́ки). Дуже сміятися, реготати. — Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився (О. Донченко); — Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим, заразливим сміхом (Ю. Смолич); — А вражий запорожець аж за боки береться, регочучи (П. Куліш); Оце ось виступав він у клубі перед молоддю на .. вечорі, так вірите, всі аж за боки бралися (З газети); — Гукнув я конторських, а вони вже .. аж заливаються (біля стінгазети) капосні та в боки беруться (В. Кучер).

бра́тися (хапа́тися / вхопи́тися) за го́лову. Бути у відчаї, розпачі; дуже переживати, шкодувати. — Призначають у середню школу пташа жовтороте, а потім беруться за голови (Ю. Збанацький); Коли він (Горький) прочитав у “Раді” листа (Винниченка) .. то все хапався за голову, хвилювався й повторював: Так мені й треба (М. Коцюбинський); Побитих тисячу горшків, А де побито — розбери! Чи там, чи тут? .. Як глянув зав з-під козирка, Вхопивсь за голову й сказав: — Гукніть негайно Хом’яка (С. Олійник); // Дивуватися. З якими гордощами мазюкав я на взір “цьоциних” такі “ружі”, що аж сама “цьоця” бралася за голову (І. Франко).

вхопи́тися за сло́во (за слова́). Не гаячись, скористатися чиєюсь думкою, ідеєю, натяком тощо як приводом до чого-небудь. — Сяде, безпремінно сяде! — .. вхопився за слово Максим.— Он і кватирка у вас прочинена. А коли протяг у хаті, коровай неодмінно зісподу буде глевкий! (Ю. Смолич); — Хороший килим, гарний. Кульжан, дочка моя, ткала..— Треба подумати про її щастя,— вхопився Бутаков за ці слова, які давали змогу повертати розмову в потрібному напрямку (З. Тулуб); — А до прикладу кажучи, що то за сума? — ухопились за слова майстри.— Сума незначна (Ю. Збанацький).

вхопи́тися на пояски́. Почати боротися. Сміх покотив гуртком “політиків”, а Бриль з Боженком вхопилися “на пояски” і почали валити один одного з ніг (Ю. Смолич).