ВХОДИТИ

впада́ти (вхо́дити) / впа́сти (увійти́) в гріх. Робити щось заборонене певними етичними нормами. Пана гетьмана ніхто не спокушує ламати присяги, і ми, старшини, теж не мислимо впадати в такий гріх (М. Лазорський); Коли ж ти увійшла в гріх, дам карбованця, щоб до якоїсь чаклунки сходила (М. Стельмах).

вступа́ти (входи́ти) / вступи́ти (ввійти́) в життя́. 1. Починати діяти самостійно. Вступило в життя нове, повоєнне покоління.. Виросли сини і внуки (П. Інгульський). 2. Виникати, з’являтися, поширюватися або застосовуватися. В життя вступають Нові будівлі В шахтарськім місті Труда і слави (Г. Бойко); Входять у життя і диски з внутрішньою ріжучою кромкою (З газети).

вступа́ти (входи́ти) / вступи́ти (ввійти́) в (свої́) права́. Виявлятися повною мірою. Робочий будень ще не склав інструментів, але свято вже входило в свої права (О. Кундзич); Весна вступила в свої права (З журналу).

вхо́дити / ввійти́ в смак. Починати відчувати задоволення від чого-небудь, виявляти дедалі більший інтерес до чогось. Дедалі в смак ввіходив (Бертольд) І потроху в себе в графстві Інші звичаї заводив (Леся Українка).

вхо́дити / ввійти́ в дові́р’я до кого, в чиє. Домагатися прихильності, доброго ставлення до себе. Яремченко поцікавився, як Біляєв зумів увійти в довір’я переяславських верховодів (Д. Бедзик).

вхо́дити / ввійти́ в курс чого. Знайомитися з чим-небудь; набувати навиків у чомусь. Перші тижні та місяці Надійка входила в курс виробництва (В. Козаченко).

вхо́дити / ввійти́ в літа́. Ставати дорослим; виростати. Отак я ріс і увійшов у літа (Марко Вовчок).

вхо́дити / ввійти́ в плоть і (в) кров, книжн. 1. кого, чого. Ставати невід’ємною складовою частиною, основною особливістю, рисою чи властивістю кого-, чого-небудь. Ідея еволюції матерії, що увійшла вже в плоть і кров усього сучасного природознавства, найбільшого значення набула в біології (Вибр. праці М. Г. Холодного). увійти́ в кров і плоть. Нерозривна єдність літератури російської і української проявляється, цілком зрозуміло, не лише в деклараціях. Вона стала традицією, увійшла в кров і плоть наших письменників (С. Крижанівський). 2. перев. вхо́дити / ввійти́ в кров кому і без додатка. Ставати звичним або необхідним для кого-небудь. Вони всі вже були добре обстріляні, і солдатські суворі звичаї входили їм у кров (О. Гончар); Це приятелювання не припинялося з давніх-давен і справді було безкорисливим, увійшло в кров, і друзі рідними поробилися (Іван Ле).

вхо́дити / ввійти́ в роль. 1. Призвичаюватися до своїх нових обов’язків, до нового становища. Дзвінки, гарчання рейок, брязкіт заліза й гамір людей не давали Ісен-Джанові ввійти в роль (Іван Ле). 2. Захоплюватися виконанням чого-небудь. — Ви залишили її (зенітку) в занедбаному стані, а самі пішли ляси точити. Ось бачите — іржа! — Єсть іржа. Та боцманові Смолі цього недосить. Він потроху розпалюється, входить в роль (Д. Ткач). 3. Правдиво, природно грати кого-небудь, перевтілюватися в когось. Актор дуже швидко входив у свою роль (З усн. мови).

вхо́дити / ввійти́ в (свою́) ко́лію. Повертатися до свого нормального стану, ходу, перебігу і т. ін. Проходили повз (містечко).. білі, червоні, махновці, петлюрівці... Виліплювали накази, оповіщали мобілізації, конфіскації, реквізиції... А потім знову все входило в колію (В. Еллан-Блакитний); — Тихе й просте життя сільського священика ввійшло в свою колію (М. Старицький); Все, здавалося, увійшло в звичайну колію, так ніби нічого й не сталося (В. Козаченко). ввійти́ в береги́. Скільки ще куль із-за рогу просвистить, поки все ввійде в береги і життя потече, як широка течія Дніпрова (О. Гончар).

вхо́дити / ввійти́ в стано́вище чиє. Розуміючи причини, обставини, поведінку кого-небудь, ставитися до нього з увагою, співчуттям. Уміння входити в становище іншого народу нашої Батьківщини і розуміти його — ось про що весь час треба пам’ятати (З журналу).

вхо́дити / ввійти́ в фо́рму. Набувати такого стану, в якому повністю можна виявити свої сили, здібності, уміння. Тільки прибадьорився старий, ввійшов у форму — і раптом така смерть (І. Драч).

вхо́дити (прихо́дити) / ввійти́ (прийти́) в но́рму. Ставати звичайним, відповідним до загальноприйнятих правил, установлених вимог і т. ін. Скінчилася громадянська війна. Життя поступово входило в норму (Г. Григор’єв); // Набувати нормального вигляду, стану. У гірських переходах він був помітно схуд, а тепер знову ввійшов у норму, навіть ніби ще більше роздався в плечах (О. Гончар); Я було почала приходити трохи в норму, та сталася пригода: заболів зуб (Леся Українка).