ВУЛИК

як бджо́ли у ву́лику, зі сл. гуді́ти, густи́. Одночасно дуже голосно розмовляти, створюючи загальний гомін. Народ гомонить, гуде, як бджоли в улику (І. Нечуй-Левицький); Пані Розумиха ставила пляшки та печеню. Гості гули, як бджоли у вулику (М. Лазорський).

як (мов, ні́би і т. ін.) бджіл у ву́лику. Дуже багато, безліч. Приходжу до клубу колгоспного, а там людей, ніби бджіл у вулику (І. Сочивець). як бджіл по весні́. У неї планів, як бджіл по весні (З усн. мови).

як (мов, ні́би і т. ін.) у ву́лику (в у́лику). 1. Дуже шумно, гамірно. В кімнаті — як в улику: гучний гомін молодих голосів бринить усіма тонами радості й смутку (М. Коцюбинський); — З одного боку співають свашки, з другого дружки, в хаті мов в улику... (М. Коцюбинський). 2. зі сл. ти́хо. Дуже, надзвичайно. В залі було тихо мов у вулику (М. Лазорський).