ВУДКА

змо́тувати / змота́ти ву́дки (ву́дочки). Швидко іти геть, тікати.— Ну, змотуй вудки,— сказав Штукаренко телефоністу.— А ти, Петренко, станеш внизу біля входу і всіх направлятимеш на берег (С. Голованівський); — Отак кожного разу. Вигепаєш (викопаєш) окоп по шию, цілу ніч сорочка не просихає, а вранці команда: “Відступати”. Змотуй, значить, вудочки (Григорій Тютюнник); — Змотуєш вудочки? — прискалив він (Кривцун) око. — А хто називав мене обивателем, цікаво б знати? А тепер обиватель зостається вколювати, а передова частина дає драла (П. Загребельний).

піддава́тися / підда́тися на ву́дку (на ву́дочку) кого, чию і без додатка. Дозволяти себе перехитрити, ошукати, обдурити. — Ти, братіку (братику), не ображайся, бо і я колись був не розумніший, та вже тепер не піддамся на вудку (З. Тулуб).

урва́лася (увірва́лася) ву́дка кому. Хто-небудь втратив можливість наживатися на чомусь або верховодити в чомусь і т. ін. Урвалась сучим Соменкам вудка. А то сокирою цюркнув, розколов поліно, тричі пилкою цюрнув і — давай гроші (Ю. Збанацький); — Жалувався дуже, що всьому земству урвалася тепер удка (вудка).. бо, каже, що перше дурницею доставалось, то тепер або випросить треба, або купити (І. Котляревський); Приїхала пані. Уся двірня радо вітала її.., бо, хоча й гримав на їх управляющий (управитель), вони почували, що ввірвалась тепер йому вудка, і не боялися (Дніпрова Чайка); — Згодом урвалася окупантам вудка. Господарями в лісі стали партизани, не дозволили ліс нищити (Ю. Збанацький).