ВТОВКМАЧУВАТИ

втовкти́ (втовкма́чити) / втовкма́чувати в го́лову (в довбе́шку, в макі́тру) кому, зневажл. 1. Частим повторенням чи поясненням домогтися, щоб хто-небудь зрозумів або засвоїв щось. — Отаке-о вибухалось прездорове одоробло, а мати повинна втовкмачувати в його дурну макітру, як годиться вестися гречному козакові з добрими людьми! (О. Ільченко). 2. Переконати, запевнити кого-небудь у чомусь. Ну хто їй втовк у голову, що вона має хист артистки? (М. Чабанівський); — Усі ви (мужики) боїтесь тієї лікарні, як чорта, а чого? З’їдять тебе там чи що? Та хіба вам що втовчеш у дурну довбешку! (Б. Грінченко); Попи старанно втовкмачували в голови повстанців, що Острозький дає волю посполитим на козакування (Іван Ле). втелю́щити у го́лову. — Вам нічого і не втелющиш у голову (Ю. Смолич).