ВСТРОМЛЮВАТИ

встромля́ти (встро́млювати) / встроми́ти о́чі в кого—що, куди. Пильно вдивлятися в кого-, що-небудь. Морда нерішуче спинявся, підходив до Лазаря, встромляв у нього очі і щось хотів казати, ворушив губами, але мовчав (М. Коцюбинський); А сон налягає. Щоб одігнати його, Іван встромлює очі в живий вогонь (М. Коцюбинський); Яків устромив очі не знать куди (Панас Мирний). втира́ти баньки́, зневажл. Молодій вдові стало чогось так страшно, неначе коло неї десь недалечко, десь у гущавині яблунь заворушилась нечиста сила, втирала в неї свої страшні баньки (І. Нечуй-Левицький).