Фразеологічний словник української мови
ВОША

годува́ти во́ші (во́шей, бліх, ну́жу, блощи́ці і т. ін.). Перебувати в поганих побутових умовах; жити дуже бідно, злидарювати. — А потім ще йди, значить, і воюй за пана, іди, значить, воші в окопах годуй (Ю. Яновський); Годуючи бліх по татарських хуторах, самотуж тягаючи плуга на будуванні залізниці.., він мав змогу спостерігати за всіма готуваннями, що велися на перешийку (О. Гончар); Ще й кирпу гне… мов їй гірше тепер, ніж тоді, як нужу годувала!.. (Панас Мирний); — Будуть чи не буде коней — промовчу про вас, а, боронь Боже, попадуся з ними — підете у тюрягу казенні блощиці годувати (М. Стельмах).

як во́ша за кожу́х (за кожу́ха), зі сл. трима́тися, держа́тися і под. Дуже міцно. — Федю, рости правдивим, чуйним до людей. Паразитів різних по голові бий, а за добрих людей держися як воша за кожух (В. Москалець).

як (мов, ні́би і т. ін.) чума́цька во́ша, зі сл. велича́тися, пиша́тися і под., ірон. Дуже, надзвичайно. Він (пан Купа) бундючиться, величається мов чумацька воша супроти простих людей (О. Ільченко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВОША


матиме такий вигляд: Що таке ВОША