Фразеологічний словник української мови
ВОРІТНИЦЯ

ані́ (ні) ве́рша ані́ (ні) ворі́тниця. Позбавлений здорового глузду; безглуздий, необдуманий. — Ти й сам, Матвію, скільки й знаю тебе, не ходив у очкурах, а в Морозенка Степана шив штани. То до чого й плести отаке — ні верша ані ворітниця (Іван Ле).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВОРІТНИЦЯ


матиме такий вигляд: Що таке ВОРІТНИЦЯ