ВОГНИК

без во́гника, зі сл. працюва́ти, роби́тися і под. Неенергійно, мляво, без піднесення, захоплення. І все-таки він працював без вогника. Все робив якось автоматично (О. Гуреїв); Любі Соколовій здавалося, ніби в театрі все робиться повагом, без вогника (В. Собко).

з во́гником (з вогне́м). 1. зі сл. працюва́ти, роби́ти і т. ін. Захоплюючись, натхненно. З трибуни дедалі частіше звучать слова похвали, заклики рівнятися .. на молодого, перспективного спеціаліста-інженера, що працює з вогником,— Надію Очеретну (В. Козаченко); До праці Дмитро взявся з вогнем (М. Колесников). 2. Сповнений завзяття, енергії; палкий. Хороший чоловік Кузьма Петрович, душевний, з вогником у серці (М. Зарудний); Краще жінка з вогнем, перцем і жадобою, аніж якась покірна розмазня (М. Стельмах).

на во́гник. Для відпочинку, розмов. А вечорами агітатори йдуть на квартири колгоспників, де “на вогник” збираються сусіди з інших хат (З газети).