ВНІВЕЦЬ

оберну́тися наніве́ць (вніве́ць). Втратити значення, силу, виявитися марним, перестати існувати, пропасти і т. ін. Недавня надія знову обернулася нанівець, страх зігнав радість (Панас Мирний); Нежатії ниви Внівець обернулись: Тяжке лихо тим судилось, Що з войни (війни) вернулись! (П. Куліш).

піти́ наніве́ць (вніве́ць). 1. Виявитися марним, даремним; закінчуватися безрезультатно. Невже пішло все нанівець: бесіди, розмови, читання, робота в гуртках, піонерські збори? (О. Донченко); Хвилина розгубленості надто дорого обійшлася козацькій старшині! Адже ж все пішло нанівець… (З. Тулуб); // Пропасти марно. (Рябина:) Не дайте внівець піти моїй праці і господарству (І. Франко). 2. Стати непридатним для чого-небудь; зруйнуватися. Невже через мене оцей палац, оця пишна садиба, оця уся пишнота, оце усе добро стане руїною, піде внівець? (І. Нечуй-Левицький).