ВМОЧИТИ

вмоча́ти / вмочи́ти па́льці у що і без додатка. Втручатися у що-небудь, бути причетним до якоїсь справи. Десь угорі політики збагнули, що ще не відомо, куди поведуть завтра події, то й не стали вмочати пальці (З журналу).

вмочи́ти в молоко́, жарт. Стати сивим (про голову, вуса, бороду); посивіти. От і нагрянув (Марко) неждано. І не дуже постарівся, тільки вуса трохи в молоко вмочив (М. Стельмах).

гу́би вмочи́ти (промочи́ти) / мочи́ти (промо́чувати). З’їсти, випити зовсім мало; скуштувати. (Яким:) Перве (перше) діло: викушайте (випийте), хоч губи вмочіть. Платить нам за горілку не будете (М. Кропивницький); Дарка промочує губи і віддає горнятко назад: вода без смаку (Ірина Вільде).