Фразеологічний словник української мови
ВЛОМИТИ

сам чорт (біс, сатана́) но́гу (но́ги) зло́мить (вло́мить, злама́є і т. ін.). 1. у чому, з ким—чим. Важко зрозуміти що-небудь, розібратися в чомусь; нічого не можна зрозуміти. — У ваших канцелярських викрутасах сам чорт зламає ногу.— Інакше, пане, не можна (З. Тулуб); Гадав (Левко), що нема в світі вреднішого зілля, аніж баби. З ними сам біс ногу вломить (М. Стельмах); Потап може лише покрикувати на Таволг, підганяти, придумувати усяку мудрацію, у якій сам сатана ноги поламає! (М. Рудь). 2. де. Нема порядку; велике безладдя. — Стійте, стійте, дайте перше .. шовкову спідницю, бо я не знайду, тут сам чорт ногу зломить (Леся Українка). 3. Дуже складний, заплутаний. — Аби тільки в ліс перескочити. А там він такі стежки знає, такими шляхами поведе, що сам чорт ногу зломить (В. Козаченко). сам чортя́ка но́гу зло́мить (дуже складно, заплутано). (Передерій:) Адже як почне (Стрижаченко) крутити, .. то й праве діло так закруте

як но́гу вломи́ти. 1. Дуже швидко, несподівано піти кудись, зникнути. А Максим — як ногу вломив: з хати та на вулицю, а там у шинок... (Панас Мирний); Тільки тепер Вутанька помітила, що місце, де сидів воєнком, пусте.— Не всидів,— посміхнувся Цимбал.— Спершу слухав, а потім десь як ногу вломив (О. Гончар). 2. Зовсім не з’являтися де-небудь. (Харитя:) Як заміж вийшла — ні разу в мене не були, наче ногу вломили! (Панас Мирний); — Вони хоч коли навідуються тепер сюди? — Де там! Відколи я перейшла, то обидві як ногу вломили. Обидились (образилися) на батька, що прийняв мене (В. Захарченко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВЛОМИТИ


матиме такий вигляд: Що таке ВЛОМИТИ