ВЛИПНУТИ

вли́пнути в істо́рію (в ха́ле́пу). Стати, виявитися причетним до якоїсь неприємної справи. Язик мій заплітався, я нічого не міг до ладу пояснити їй і вже сердився сам на себе, що взагалі влип у цю історію (Є. Гуцало); — Невже вас батько не навчив, як треба жити в світі? Влипли по самі вуха в цю халепу, то хто ж має вас задарма тягнути звідти? (М. Стельмах).

вли́пнути як му́ха в мед. Потрапити в надзвичайно скрутне становище. “Ну що ж, стріляй!” — сам собі сказав Дерміцель і повів стволом автомата, спрямовуючи його в напрямку вартового. Отак влипнути як муха в мед, потрапити як жаба в пащу вужа! (П. Гуріненко).

як (мов, на́че і т. ін.) вли́пнути. Бути добре припасованим. Вона взяла золотий перстень, швидко наділа на пухкого пальчика, відставила руку, глянула...— Як влип,— засміявся Зуб (В. Собко); Кожний казав, що йому чоботи якраз, наче влипли, хоч добре вони пригодилися тільки старшому брату (Марко Вовчок).