Фразеологічний словник української мови
ВЛАСНИЙ

боя́тися своє́ї (вла́сної) ті́ні. Дуже боятися; бути занадто боязким, лякливим. — Я, знаєте, тепер такий полохливий, що й тіні своєї боюся (М. Коцюбинський); Десятирічку погнали з усіма вчителями в Німеччину. Залишилось тільки три перших класи та тихий Мандрика, що боявся власної тіні (О. Довженко); Заради кого я мав ризикувати? Заради оцих людців, які власної тіні бояться, які продадуть мене, не задумуючись (А. Дімаров).

вари́тися у вла́сному соку́. Не виходити за межі інтересів власного життя, своєї роботи; працювати, жити, не спілкуючись з іншими. Вчитель повинен бути завжди і всюди вчителем, не варитися у власному соку, бо його обов’язок — розширювати коло своїх зв’язків і облагороджувати всіх тих, хто з ним спілкується (З журналу); — А що таке Будинок творчості? Гурт людей, об’єднаних одною професією, які варяться у власному соку (І. Цюпа).

вила́зити (виліза́ти) / ви́лізти зі своє́ї (вла́сної) шкаралу́пи. Цікавитися тим, що виходить за межі особистих інтересів. Вадим бачив, як люди починають вилізати з власної шкаралупи (О. Бойченко); — Університетські роки змусили мене вилізти з тісної своєї шкаралупи сільського школяра. Повіяло іншим життям, іншим духом (З журналу).

вла́сними (свої́ми) рука́ми. Особисто, сам. Того ж (1846) Божого року, написавши тобі лист і гарненько власними руками оддавши на почту (пошту), поїхав собі в престольний град Москву (Т. Шевченко); Якби можна було весь обман… усю підлість… по всьому світу позбирати, то я власними руками визбирала б і спалила б на великому вогні (Є. Гуцало); — Не гордий (офіцер), таки сам своїми руками узяв та й посадив мене край себе (Г. Квітка-Основ’яненко).

вла́сною персо́ною. Сам, особисто. З’явився на порозі власною персоною Костя Степашко .. підтягнутий, сухолиций, в доброму гуморі (О. Гончар); А той перший зліва — не хто інший, як мій батько власною персоною (З газети).

дохо́дити / дійти́ свої́м (вла́сним) ро́зумом чого, до чого. Осягати, усвідомлювати зміст, значення і т. ін. чого-небудь самостійно, без сторонньої допомоги. Спати більше Гордій не міг. Він боявся щось проґавити, а все необхідно бачити на власні очі і дійти всього своїм розумом (О. Копиленко); Любить Іван Іванович до всього власним розумом дійти, руки своєї докласти (З газети).

зро́шувати / зроси́ти (скропи́ти) (вла́сною (своє́ю)) кро́в’ю зе́млю (шлях). Бути пораненим або вбитим у боротьбі з ким-, чим-небудь. Хоч химерні були ті юнацькі мрії, а тепер двадцятишестирічному Максиму, котрий сьорбнув і лиха, і кривди, власною кров’ю зросив рідну землю, вони видалися звабними (Н. Рибак); Ми йшли по кинутих полях і вперто з боєм виступали, скропили кров’ю зимний шлях, але чужинця не благали (М. Упеник).

на вла́сні (свої́) ву́ха, зі сл. чу́ти. Безпосередньо, особисто; сам. Мар’яна на власні вуха чула, як Остап запевняв бригадира: ні одна зернина не впаде в мене! (К. Гордієнко); — А дядько Михей збирається висувати себе на голову колгоспу.— Ти що? — Слово честі, чув на свої вуха (М. Зарудний). вла́сними (свої́ми) ву́хами. — Що не може бути? На власні очі бачив, своїми вухами чув, не позакладало ж мені! (М. Стельмах).

на вла́сні (свої́) о́чі, зі сл. ба́чити, поба́чити і под. Безпосередньо, особисто, в дійсності; сам. — Хіба ти з нами не був? — Я? Борони Боже! Я сидів вдома.— От так. Я ж тебе бачив на власні очі (М. Коцюбинський); Із морських тварин, що я їх бачив на власні очі, зазначу таких-о: дельфін, султанка, камбала (Остап Вишня); — Я на свої очі бачила, як воно (полоз) плазувало в бур’яні (І. Нечуй-Левицький); Не впевнюсь, поки не побачу дива на свої очі (П. Куліш).

назива́ти / назва́ти ре́чі їх (свої́ми, вла́сними, спра́вжніми і т. ін.) імена́ми. Говорити про кого-, що-небудь прямо, відверто, недвозначно і т. ін., не добираючи делікатних слів чи виразів. Він саме оповідав тепер подробиці любовних своїх авантюр, називаючи речі їх іменами (Г. Хоткевич); — Ви ображаєте мене, молодий чоловіче! — Зовсім ні. Я називаю речі своїми іменами (В. Речмедін).

на па́рі (вла́сних). Не користуючись транспортом; пішки. — Не будеш тут ходить на парі, А зараз підеш чотирма (І. Котляревський); (Юрко:) Виряджаємось у подорож, на села та на хутори! .. (Савка:) А яким же способом: на велосипедах, поїздом, чи, може, аеропланом? (Юрко:) На парі власних! (Савка:) Значить — пішки (Я. Мамонтов). на (свої́х) вла́сних. Починали боліти ноги. Власне, це вперше в житті Юра робив таку довгу прогулянку на своїх власних (Ю. Смолич).

на свій (вла́сний) страх і ри́зик (риск), з дієсл. Беручи відповідальність на себе, ризикуючи власним здоров’ям, життям і т. ін. Кожен з старих українських композиторів звершував справжній життєвий і громадянський подвиг, бо змушений був творити на свій страх і ризик (З журналу); В бою Козакову здебільшого доводилось діяти цілком самостійно, і .. він, не вагаючись, приймав потрібні рішення на свій страх і риск (О. Гончар); Михайла офіцер на власний риск зачислив у солдати та ще й помічником писаря призначив (Ю. Збанацький). на свій риск. Сташка на свій риск, замість Вайнштона, віднесла роботу до Філіпчука (Ірина Вільде).

на свої́й (на вла́сній) шку́рі (шкі́рі), зі сл. ви́пробувати, відчу́ти і т. ін. Сам, особисто, на практиці. То було слово самого життя; слово чоловіка, котрий не тільки бачив лихо, а й на своїй шкурі звідав його (Панас Мирний); — Це фігура потужна. Ферзь .. — фігура всевладна і всемогутня, як і всяка жінка, це ви відчули на своїй шкірі… (Григір Тютюнник); Всю “принадність” приватної антрепризи, вічного кочування, гоніння і утисків австро-угорської адміністрації довелось випробувати на власній шкірі (З глибин душі).

не ба́чити да́лі свого́ (вла́сного) но́са. Бути обмеженим, мати вузький кругозір, турбуватися лише про себе. Лежить, широко розплющивши очі, Максим, і йому до сліз шкода людей, .. позашивались в хати, наче кроти в нори... А ти ж людина, людина! — Бог тебе створив не для того, аби ти далі свого носа не бачив (А. Дімаров); — Вона (Катря), мені здається, далі свого носа не бачить. Аби їй було добре та тепло, а там хоч потоп (В. Кучер). не ба́чити нічо́го, крім свого́ но́са і живота́. — Ти, Кузьку, не ображайся,— вже м’якше сказав Оксен,— але я тобі скажу так, що крім свого носа і живота, ти нічого не бачиш (Григорій Тютюнник).

не ві́рити / не пові́рити (свої́м (вла́сним)) оча́м. Бути надзвичайно здивованим, враженим, побачивши що-небудь. Яким озирнувсь і не хотів вірити своїм очам. Перед ним стояли його коні, а на санях сидів Петро, наймит його брата (М. Коцюбинський); Ніколи ще так бурхливо не вривалася в її душу довгождана радість.— Блискавка... Блискавка! — вимовляє вона, не вірячи своїм очам (А. Шиян); — За звичкою підійшов до верб, що похилили своє віття аж до води,.. глянув на тиху заводь. І очам своїм не повірив — по воді голічерева пливла якась волохата тварина, схожа на копичку (А. Камінчук); — Стоп! Данько спочатку не повірив власним очам... Виграв!!! (О. Гончар).

не ві́рити / не пові́рити (свої́м (вла́сним)) ву́хам. Бути надзвичайно здивованим, почувши що-небудь. Віталій слухав і вухам не вірив (І. Муратов); — І от Нечипір, віч-на-віч зустрівшись із камердинером полковника Божича, почув і вухам своїм не повірив (Р. Чумак); — Я більше не буду. Поверніть мене до школи.. Я не повірив власним вухам. Невже це той самий шибайголова Васько Дягіль? (Ю. Збанацький).

поба́чити на (свої́ (вла́сні)) о́чі. Переконатися, упевнитися особисто в чому-небудь. (Аецій Панса:) Щось там гомоніли немовби ви розлуку мали брати Тепер я бачу: брешуть. Найкраще так, побачити на очі, тоді ніяким брехням не повіриш (Леся Українка); Мені, може, що й трапиться… Дещо побачу на свої очі… (Марко Вовчок). поба́чити свої́ми очи́ма. Як доля коли-небудь понесе Вас до Полтави, то своїми очима побачите, чи здатна та “Лимерівна” на що-небудь (Панас Мирний).

поплати́тися життя́м (голово́ю) за що і без додатка. Загинути, вмерти за щось скоєне, допущену помилку і т. ін. (Молодший лікар:) Несила мені… розв’язати це зразу. Адже ж за невдачу доведеться життям поплатитись обом… (О. Левада); Вона .. вийшла на партизанів і за це поплатилася життям (І. Головченко і О. Мусієнко). поплати́тися вла́сною голово́ю. За свій промах йому довелось би поплатитися першому, може, навіть власною головою (О. Гончар).

свої́ми (вла́сними) очи́ма, зі сл. ба́чити, поба́чити і т. ін. Безпосередньо, особисто, в дійсності; сам. — Хто казав? Відки (звідки) знаєте?..— Сам бачу своїми очима (І. Франко); — Я сама, своїми очима бачила, як твій кум прехороший, отой Цимбаленко витрішкуватий, ту ніч тюрив (ніс) щось на плечах (Л. Яновська). вла́сним о́ком. О, якби ж ми побачить могли власним оком хоч раз того Бога (Леся Українка).

ста́ти (вста́ти, звести́ся, підня́тися і т. ін.) / става́ти (зво́дитися, підніма́тися і т. ін.) на (свої́ (вла́сні, рі́вні)) но́ги. 1. Підрости, зробитися дужим, самостійним. Ще змалечку була (дочка) для нього і помічницею, і порадницею. Може, тому так рано стала на власні ноги (В. Речмедін); — Дай Боже. Ти не гнівайся… Я не борець… Прибили нас, поламали… — Ми мусимо підвестись знову, стати на рівні ноги! (Василь Шевчук); Тут, у степах, ледве звівшись на ноги, я вперше торкнувся рукою чепіги плуга і .. ручки від кісся (Є. Кравченко); Як піднявся хлопець на ноги, то дід його узяв до себе в поміч коло отари (Панас Мирний); Пригадую, що мені тоді сповнилось одинадцять, дванадцятий пішов. Таких років людина стає вже на свої ноги, починає жити власним розумом (І. Микитенко); Державна поневолена нація стає на свої власні ноги, як тільки-но ослабне гніт. А недержавна кличе на допомогу чужинців (Р. Іваничук). <

тремті́ти (труси́тися) за свою́ (вла́сну) шку́ру, грубо. Дбати лише про себе, про особисті інтереси, нехтуючи іншими. Боротьба (з фашизмом) йде не на життя, а на смерть, і чимало вилетить, очевидно, з цього життя недоброго, дурнів і пошляків, які, тремтячи за свою шкуру, разом з тим мріяли поживитися на народному нещасті (О. Довженко); Умерла людина — поховати її тихенько, зійтись по тому в гурточок, .. посумувати .. і розійтися тихенько по хатах, не тремтячи за власну шкуру (М. Коцюбинський); — А мені страшнувато,— признався Степан ..— Не подумайте, що за шкуру трушуся .. Страшно не хочеться під бандитську кулю потрапити (М. Стельмах).

у вла́сні ру́ки чиї, кого, зі сл. відда́ти, переда́ти і т. ін. Особисто кому-небудь. Уклінно прохаю віддати його (вірш) у власні руки Марії Костянтинівні на спомин (Панас Мирний).

у вла́сну (свою́) ду́дку гра́ти. Мати незалежні думки, погляди і чинити по-своєму, на свою користь. Диктатора немає. То й кожний з них у власну дудку грає, І має кожний з них свою програму... (Олександр Олесь); Кожен дідько в свою дудку грає (Укр.. присл..).

як вла́сні (свої́) ву́ха, зі сл. поба́чити, ба́чити і под., ірон. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначених слів; зовсім не (побачити, бачити). Смикнуло ж тебе за язик... Дядько, було, вже зовсім відписав нам свою левадку, а після цього побачиш ти її, як власні вуха (П. Панч).

як вла́сну (свою́) доло́ню, зі сл. зна́ти. Дуже добре. Ліс свій він (Марусяк) знав, як власну долоню (Г. Хоткевич).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВЛАСНИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ВЛАСНИЙ