ВЛАСНИЙ

боя́тися своє́ї (вла́сної) ті́ні. Дуже боятися; бути занадто боязким, лякливим. — Я, знаєте, тепер такий полохливий, що й тіні своєї боюся (М. Коцюбинський); Десятирічку погнали з усіма вчителями в Німеччину. Залишилось тільки три перших класи та тихий Мандрика, що боявся власної тіні (О. Довженко); Заради кого я мав ризикувати? Заради оцих людців, які власної тіні бояться, які продадуть мене, не задумуючись (А. Дімаров).

вари́тися у вла́сному соку́. Не виходити за межі інтересів власного життя, своєї роботи; працювати, жити, не спілкуючись з іншими. Вчитель повинен бути завжди і всюди вчителем, не варитися у власному соку, бо його обов’язок — розширювати коло своїх зв’язків і облагороджувати всіх тих, хто з ним спілкується (З журналу); — А що таке Будинок творчості? Гурт людей, об’єднаних одною професією, які варяться у власному соку (І. Цюпа).

вила́зити (виліза́ти) / ви́лізти зі своє́ї (вла́сної) шкаралу́пи. Цікавитися тим, що виходить за межі особистих інтересів. Вадим бачив, як люди починають вилізати з власної шкаралупи (О. Бойченко); — Університетські роки змусили мене вилізти з тісної своєї шкаралупи сільського школяра. Повіяло іншим життям, іншим духом (З журналу).

вла́сними (свої́ми) рука́ми. Особисто, сам. Того ж (1846) Божого року, написавши тобі лист і гарненько власними руками оддавши на почту (пошту), поїхав собі в престольний град Москву (Т. Шевченко); Якби можна було весь обман… усю підлість… по всьому світу позбирати, то я власними руками визбирала б і спалила б на великому вогні (Є. Гуцало); — Не гордий (офіцер), таки сам своїми руками узяв та й посадив мене край себе (Г. Квітка-Основ’яненко).

вла́сною персо́ною. Сам, особисто. З’явився на порозі власною персоною Костя Степашко .. підтягнутий, сухолиций, в доброму гуморі (О. Гончар); А той перший зліва — не хто інший, як мій батько власною персоною (З газети).

дохо́дити / дійти́ свої́м (вла́сним) ро́зумом чого, до чого. Осягати, усвідомлювати зміст, значення і т. ін. чого-небудь самостійно, без сторонньої допомоги. Спати більше Гордій не міг. Він боявся щось проґавити, а все необхідно бачити на власні очі і дійти всього своїм розумом (О. Копиленко); Любить Іван Іванович до всього власним розумом дійти, руки своєї докласти (З газети).

зро́шувати / зроси́ти (скропи́ти) (вла́сною (своє́ю)) кро́в’ю зе́млю (шлях). Бути пораненим або вбитим у боротьбі з ким-, чим-небудь. Хоч химерні були ті юнацькі мрії, а тепер двадцятишестирічному Максиму, котрий сьорбнув і лиха, і кривди, власною кров’ю зросив рідну землю, вони видалися звабними (Н. Рибак); Ми йшли по кинутих полях і вперто з боєм виступали, скропили кров’ю зимний шлях, але чужинця не благали (М. Упеник).

на вла́сні (свої́) ву́ха, зі сл. чу́ти. Безпосередньо, особисто; сам. Мар’яна на власні вуха чула, як Остап запевняв бригадира: ні одна зернина не впаде в мене! (К. Гордієнко); — А дядько Михей збирається висувати себе на голову колгоспу.— Ти що? — Слово честі, чув на свої вуха (М. Зарудний). вла́сними (свої́ми) ву́хами. — Що не може бути? На власні очі бачив, своїми вухами чув, не позакладало ж мені! (М. Стельмах).

на вла́сні (свої́) о́чі, зі сл. ба́чити, поба́чити і под. Безпосередньо, особисто, в дійсності; сам. — Хіба ти з нами не був? — Я? Борони Боже! Я сидів вдома.— От так. Я ж тебе бачив на власні очі (М. Коцюбинський); Із морських тварин, що я їх бачив на власні очі, зазначу таких-о: дельфін, султанка, камбала (Остап Вишня); — Я на свої очі бачила, як воно (полоз) плазувало в бур’яні (І. Нечуй-Левицький); Не впевнюсь, поки не побачу дива на свої очі (П. Куліш).

назива́ти / назва́ти ре́чі їх (свої́ми, вла́сними, спра́вжніми і т. ін.) імена́ми. Говорити про кого-, що-небудь прямо, відверто, недвозначно і т. ін., не добираючи делікатних слів чи виразів. Він саме оповідав тепер подробиці любовних своїх авантюр, називаючи речі їх іменами (Г. Хоткевич); — Ви ображаєте мене, молодий чоловіче! — Зовсім ні. Я називаю речі своїми іменами (В. Речмедін).

на па́рі (вла́сних). Не користуючись транспортом; пішки. — Не будеш тут ходить на парі, А зараз підеш чотирма (І. Котляревський); (Юрко:) Виряджаємось у подорож, на села та на хутори! .. (Савка:) А яким же способом: на велосипедах, поїздом, чи, може, аеропланом? (Юрко:) На парі власних! (Савка:) Значить — пішки (Я. Мамонтов). на (свої́х) вла́сних. Починали боліти ноги. Власне, це вперше в житті Юра робив таку довгу прогулянку на своїх власних (Ю. Смолич).

на свій (вла́сний) страх і ри́зик (риск), з дієсл. Беручи відповідальність на себе, ризикуючи власним здоров’ям, життям і т. ін. Кожен з старих українських композиторів звершував справжній життєвий і громадянський подвиг, бо змушений був творити на свій страх і ризик (З журналу); В бою Козакову здебільшого доводилось діяти цілком самостійно, і .. він, не вагаючись, приймав потрібні рішення на свій страх і риск (О. Гончар); Михайла офіцер на власний риск зачислив у солдати та ще й помічником писаря призначив (Ю. Збанацький). на свій риск. Сташка на свій риск, замість Вайнштона, віднесла роботу до Філіпчука (Ірина Вільде).

на свої́й (на вла́сній) шку́рі (шкі́рі), зі сл. ви́пробувати, відчу́ти і т. ін. Сам, особисто, на практиці. То було слово самого життя; слово чоловіка, котрий не тільки бачив лихо, а й на своїй шкурі звідав його (Панас Мирний); — Це фігура потужна. Ферзь .. — фігура всевладна і всемогутня, як і всяка жінка, це ви відчули на своїй шкірі… (Григір Тютюнник); Всю “принадність” приватної антрепризи, вічного кочування, гоніння і утисків австро-угорської адміністрації довелось випробувати на власній шкірі (З глибин душі).

не ба́чити да́лі свого́ (вла́сного) но́са. Бути обмеженим, мати вузький кругозір, турбуватися лише про себе. Лежить, широко розплющивши очі, Максим, і йому до сліз шкода людей, .. позашивались в хати, наче кроти в нори... А ти ж людина, людина! — Бог тебе створив не для того, аби ти далі свого носа не бачив (А. Дімаров); — Вона (Катря), мені здається, далі свого носа не бачить. Аби їй було добре та тепло, а там хоч потоп (В. Кучер). не ба́чити нічо́го, крім свого́ но́са і живота́. — Ти, Кузьку, не ображайся,— вже м’якше сказав Оксен,— але я тобі скажу так, що крім свого носа і живота, ти нічого не бачиш (Григорій Тютюнник).

не ві́рити / не пові́рити (свої́м (вла́сним)) оча́м. Бути надзвичайно здивованим, враженим, побачивши що-небудь. Яким озирнувсь і не хотів вірити своїм очам. Перед ним стояли його коні, а на санях сидів Петро, наймит його брата (М. Коцюбинський); Ніколи ще так бурхливо не вривалася в її душу довгождана радість.— Блискавка... Блискавка! — вимовляє вона, не вірячи своїм очам (А. Шиян); — За звичкою підійшов до верб, що похилили своє віття аж до води,.. глянув на тиху заводь. І очам своїм не повірив — по воді голічерева пливла якась волохата тварина, схожа на копичку (А. Камінчук); — Стоп! Данько спочатку не повірив власним очам... Виграв!!! (О. Гончар).

не ві́рити / не пові́рити (свої́м (вла́сним)) ву́хам. Бути надзвичайно здивованим, почувши що-небудь. Віталій слухав і вухам не вірив (І. Муратов); — І от Нечипір, віч-на-віч зустрівшись із камердинером полковника Божича, почув і вухам своїм не повірив (Р. Чумак); — Я більше не буду. Поверніть мене до школи.. Я не повірив власним вухам. Невже це той самий шибайголова Васько Дягіль? (Ю. Збанацький).

поба́чити на (свої́ (вла́сні)) о́чі. Переконатися, упевнитися особисто в чому-небудь. (Аецій Панса:) Щось там гомоніли немовби ви розлуку мали брати Тепер я бачу: брешуть. Найкраще так, побачити на очі, тоді ніяким брехням не повіриш (Леся Українка); Мені, може, що й трапиться… Дещо побачу на свої очі… (Марко Вовчок). поба́чити свої́ми очи́ма. Як доля коли-небудь понесе Вас до Полтави, то своїми очима побачите, чи здатна та “Лимерівна” на що-небудь (Панас Мирний).

поплати́тися життя́м (голово́ю) за що і без додатка. Загинути, вмерти за щось скоєне, допущену помилку і т. ін. (Молодший лікар:) Несила мені… розв’язати це зразу. Адже ж за невдачу доведеться життям поплатитись обом… (О. Левада); Вона .. вийшла на партизанів і за це поплатилася життям (І. Головченко і О. Мусієнко). поплати́тися вла́сною голово́ю. За свій промах йому довелось би поплатитися першому, може, навіть власною головою (О. Гончар).

свої́ми (вла́сними) очи́ма, зі сл. ба́чити, поба́чити і т. ін. Безпосередньо, особисто, в дійсності; сам. — Хто казав? Відки (звідки) знаєте?..— Сам бачу своїми очима (І. Франко); — Я сама, своїми очима бачила, як твій кум прехороший, отой Цимбаленко витрішкуватий, ту ніч тюрив (ніс) щось на плечах (Л. Яновська). вла́сним о́ком. О, якби ж ми побачить могли власним оком хоч раз того Бога (Леся Українка).

ста́ти (вста́ти, звести́ся, підня́тися і т. ін.) / става́ти (зво́дитися, підніма́тися і т. ін.) на (свої́ (вла́сні, рі́вні)) но́ги. 1. Підрости, зробитися дужим, самостійним. Ще змалечку була (дочка) для нього і помічницею, і порадницею. Може, тому так рано стала на власні ноги (В. Речмедін); — Дай Боже. Ти не гнівайся… Я не борець… Прибили нас, поламали… — Ми мусимо підвестись знову, стати на рівні ноги! (Василь Шевчук); Тут, у степах, ледве звівшись на ноги, я вперше торкнувся рукою чепіги плуга і .. ручки від кісся (Є. Кравченко); Як піднявся хлопець на ноги, то дід його узяв до себе в поміч коло отари (Панас Мирний); Пригадую, що мені тоді сповнилось одинадцять, дванадцятий пішов. Таких років людина стає вже на свої ноги, починає жити власним розумом (І. Микитенко); Державна поневолена нація стає на свої власні ноги, як тільки-но ослабне гніт. А недержавна кличе на допомогу чужинців (Р. Іваничук). <

тремті́ти (труси́тися) за свою́ (вла́сну) шку́ру, грубо. Дбати лише про себе, про особисті інтереси, нехтуючи іншими. Боротьба (з фашизмом) йде не на життя, а на смерть, і чимало вилетить, очевидно, з цього життя недоброго, дурнів і пошляків, які, тремтячи за свою шкуру, разом з тим мріяли поживитися на народному нещасті (О. Довженко); Умерла людина — поховати її тихенько, зійтись по тому в гурточок, .. посумувати .. і розійтися тихенько по хатах, не тремтячи за власну шкуру (М. Коцюбинський); — А мені страшнувато,— признався Степан ..— Не подумайте, що за шкуру трушуся .. Страшно не хочеться під бандитську кулю потрапити (М. Стельмах).

у вла́сні ру́ки чиї, кого, зі сл. відда́ти, переда́ти і т. ін. Особисто кому-небудь. Уклінно прохаю віддати його (вірш) у власні руки Марії Костянтинівні на спомин (Панас Мирний).

у вла́сну (свою́) ду́дку гра́ти. Мати незалежні думки, погляди і чинити по-своєму, на свою користь. Диктатора немає. То й кожний з них у власну дудку грає, І має кожний з них свою програму... (Олександр Олесь); Кожен дідько в свою дудку грає (Укр.. присл..).

як вла́сні (свої́) ву́ха, зі сл. поба́чити, ба́чити і под., ірон. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначених слів; зовсім не (побачити, бачити). Смикнуло ж тебе за язик... Дядько, було, вже зовсім відписав нам свою левадку, а після цього побачиш ти її, як власні вуха (П. Панч).

як вла́сну (свою́) доло́ню, зі сл. зна́ти. Дуже добре. Ліс свій він (Марусяк) знав, як власну долоню (Г. Хоткевич).