ВІДЧУТИ

відчу́ти (почу́ти) ню́хом. Підсвідомо здогадатися про що-небудь. Якимсь особливим, властивим йому (обер-лейтенантові) нюхом він відчув, що перед ним були свої (І. Цюпа); Нюхом старого розвідника Денис Бараболя відчув, що органи ДПУ напали на його слід (М. Стельмах); Старий мисливець почув нюхом, що тут допіру пролізла гадюка (О. Копиленко).

нутро́м (се́рцем) чу́ти (відчува́ти) / відчу́ти що. Підсвідомо, інтуїтивно передбачати що-небудь, здогадуватися про щось. На душі важко, на серці сумно — аж мов нудно… Так буває тоді, як серцем чуєш якесь лихо (Панас Мирний). ду́хом чу́ти. — Чи чув ти що-небудь про зазивні лісти від мене? Не чув, бо і не було їх. А проте все валом ішло до мене, бо духом чуло, що я знаю те, що треба зробити (М. Грушевський).