ВІДЧІПНИЙ

(як (мов, ніби і т. ін.)) дава́ти / да́ти відчіпно́го кому і без додатка. 1. Виконувати з неохотою чиєсь настирливе бажання, прохання. — О, наче маленький! — так цілує (Василина чоловіка), ніби дає одчіпного і одвертає од нього обличчя (М. Стельмах). 2. Домагатися чогось за рахунок якої-небудь послуги, винагороди і т. ін. — Та йди вже, Василю,— каже старий. І щоб збутися напасті та лиха, дає одчіпного (І. Нечуй-Левицький).