ВІДРІЗАТИ

як (мов, ні́би і т. ін.) відрі́зало (відруба́ло), безос. Припинилося відразу, раптово чи несподівано. — Кожного разу на Новий рік один одного листівками поздоровляли. А як стали вони народними художниками, лауреатами — ніби відрізало (І. Цюпа); — Якщо й писав, сину, то не ми твої письма читали. Може, хтось читав. Ото останнє було, де ти про землеустрій писав.. Я візьми, дурний, та й покажи на сході. А хтось, та й голові сказав. З того часу як одрізало. Ні одного (листа) не получав (одержував) (А. Головко); І зразу — як одрубало: скрипка, зично гукнувши з усіх чотирьох струн, замовкла (Панас Мирний).

як (мов, ні́би і т. ін.) ноже́м відрі́зати. Сказати що-небудь дуже гостро, категорично. — Дудки! — як ножем одрізав дід Бенеря (Є. Гуцало); — Каже (Марта): гарний женишок, тільки вужину голову має. — Справді? — полегшено сміється Дмитро. — Ця може як ножем відрізати (М. Стельмах).