Фразеологічний словник української мови
ВІДОМИЙ
відо́ма (пе́вна, приро́дна, зві́сна) річ. Зрозуміло; без сумніву. Відома річ, кого огнем пече, тому скрізь вода мріється (Марко Вовчок); (Круста:) Та певна річ! Римлянин же порядний не пристане до секти бузувірної, що богом собі осла назвала? (Леся Українка); І от саме.. в першу хвилину зустрічі, природна річ, в усіх них послабла пильність (А. Головко); Звісна річ, усім тяжка розлука з тим, що називається: життя (М. Рильський).
відо́ма (пе́вна, приро́дна, зві́сна) річ. Зрозуміло; без сумніву. Відома річ, кого огнем пече, тому скрізь вода мріється (Марко Вовчок); (Круста:) Та певна річ! Римлянин же порядний не пристане до секти бузувірної, що богом собі осла назвала? (Леся Українка); І от саме.. в першу хвилину зустрічі, природна річ, в усіх них послабла пильність (А. Головко); Звісна річ, усім тяжка розлука з тим, що називається: життя (М. Рильський).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ВІДОМИЙ
матиме такий вигляд: Що таке ВІДОМИЙ
матиме такий вигляд: ВІДОМИЙ
матиме такий вигляд: Що таке ВІДОМИЙ