ВІДВАЖИТИ

відва́жити / відва́жувати бе́беха (стусана́) кому. Ударити кого-небудь. За віщо се він мені бебеха відважив межи плечі? (Сл. Б. Грінченка); Корж методично відважував йому замашні стусани (З. Тулуб).

відва́жити со́лі (до́бре). Відповісти грубо, образливо, уїдливо. А Черевань: — Здається, Сомко налаяв Іванця свинею, чи що? — Не свинею, а собакою, да .. ще не на самоті... — Га-га-га! — засміявся Черевань.— Одважив солі добре! — каже Божий Чоловік,— да зробив негаразд (П. Куліш).