ВІДБІЙ

би́ти / вда́рити відбі́й. Припиняти будь-які дії. Одначе вичувалося, що процес (заарештовування) десь таки дійшов свого діалектичного заперечення, й сам Сталін вже б’є відбій (І. Багряний).

дава́ти / да́ти відбі́й. Припиняти робити що-небудь або відкладати, переносити вирішення, розв’язання чогось на пізніший час. — Де ти гасаєш цілими днями? — Я тільки годину тому прийшов з дивізійного суду .. — Якщо так, то я сьогодні ж прийду поглянути на тебе. Дай відбій (Переклад С. Масляка).

нема́ (нема́є, не було́) відбо́ю від кого. 1. Надто багато тих, хто чимсь цікавиться, чогось домагається. — Хорошіємо, Таню? Від наречених, мабуть, вже й одбою немає? (А. Дімаров); Старші (школярі), ті стояли осторонь, а від малюків не було відбою. Вони, як бджоли, обліплювали автогенний апарат, почервонілими очима дивилися на сліпучі спалахи електрозварки (М. Зарудний); — Ми не можемо його (вино) тут держати. Он, бачите, вже ходять, посвистують. Коли в підвалах стояло, то й тоді відбою від них (матросів) не було. А тепер і поготів (В. Кучер). 2. Не можна позбутися кого-небудь. — Ти бачив у нас дівку Марину?.. І — лиха її година знає: — підвернулася, брат, п’яному під руку..— А тепер одбою немає… (Панас Мирний); — Сам заїду послухати, як співає товариш Горобець. — Та й заїжджав? — Одбою не було. Приїдуть із старшиною, принесуть ящичок розморожених яєць, щоб я, значить, із голосу не звихнувся (Григорій Тютюнник).

не ма́ти відбо́ю від кого—чого. Часто, багато разів бути, ставати об’єктом яких-небудь дій, домагань і т. ін. Йон не мав одбою од настирливих людей: вони.. вкладали йому всі поголоски, що котилися по кутку про його дочку (М. Коцюбинський); Не дивно, що Катря не мала одбою од улесливих речей та здивованих очей (Панас Мирний); Від женихів (молоді лаборантки) не мали відбою (З журналу).