ВІДБІГАТИ

ви́ходити (відходи́ти, відбі́гати) но́ги. Втомитися від довготривалого ходіння. — Ідіть до ворожки, вона вам порадить.— Я вже ноги свої виходила. Нічого не допомагає (Ірина Вільде); — От, той козак Савлук ходив, ходив — і набрів оце й низькоділ, де тепер село; та чи він уподобав, чи то вже ноги одходив, оселився тут (Марко Вовчок); (Мусій:) За чотири місяці зовсім одбігав ноги (М. Кропивницький).