ВИХОДЕЦЬ

ви́ходець з то́го сві́ту. Мрець. Вибрав я хороше місце, Досхочу міг надивитись На непевную забаву Виходців із того світу (Леся Українка); // Людина, яка лишається живою після тяжких випробувань (хвороби, тривалого бою, смертельної небезпеки і т. ін.). — Ах, це ти... здається — Нечипорук? — флегматично каже поручик, пересвідчившись, що перед ним, наче виходець з того світу, стоїть солдат з роти, яка от вже двадцять годин лежить покрита вогнем (М. Стельмах); // Людина, яка має дуже виснажений, хворобливий вигляд. То не мати, то не жива людина, то — виходець з того світу (Панас Мирний).