ВИТАТИ

вита́ти (літа́ти) в хма́рах (в небеса́х, в емпіре́ях). Сприймати дійсність нереально, наївно. А в кого ж було питати (поради)? У Катрі? Дожила до сивого волосся, а все ще у хмарах витає (І. Муратов); Треба бути практичним, а не витати в небесах, треба просто рятуватися, перебути якийсь час у підпіллі (М. Ю. Тарновський); І консисторія бере хабарі? — Ви просто дитина! І досі в емпіреях витаєте! (М. Стельмах); (Марфа Варфоломіївна:) Ти ще й досі у хмарах літаєш, а я вже .. перейшла на практичний ґрунт (М. Кропивницький); // Перебувати у стані замріяності, втрачати здатність зосередитися на чому-небудь реальному. Він розповідав про режим прокатки, а сам витав десь у хмарах, бачив тільки її (Лесині) променисті очі (А. Хижняк). вита́ти у висо́ких сфе́рах. — Отакий, як ти оце, в мене брат був... Не думав про себе, все тільки у високих сферах витав (О. Гончар). ширя́ти у позахма́рному про́сторі. — Вони (теоретики) кричали:

думка́ми (гадка́ми, ду́мкою і т. ін.) літа́ти, нар.-поет. 1. за ким. Часто згадувати кого-небудь, думати про когось. — Я тільки думками літатиму за тобою по твоїх слідочках. Ото моє усе щастя (І. Нечуй-Левицький). 2. де. Мріяти про щось. Тимчиха забула гроші рахувати, розгадуючи. Тримала їх у жмені і далеко гадками літала (В. Стефаник); І мислю хто зна де літая (літаючи), Під носом бачить (Еней) коровод (хоровод) (І. Котляревський). заліта́ти в думка́х. Залітала в думках далеченько і Явдоха, поспішаючи за синовою долею (О. Ільченко). ми́слі вита́ють дале́ко чиї. Мстислав сидів мовчазний, .. мислі його витали далеко (А. Хижняк).