ВИСТАЧИТИ

(і) кото́ві на сльо́зи нема́ (нема́є, не ви́стачить і т. ін.). Дуже мало. — В них там орної землі і котові на сльози нема, єдиний заробіток біля колії (І. Муратов).

рук не ви́стачить. Дуже багато. — У неї, мабуть, і своїх речей, що й рук не вистачить, а тут ще й ми (В. Кучер).

скі́льки ду́ху ви́стачить, з дієсл. руху. На повну силу; щосили. (Огнєв:) А ми з основними силами разом з твоїми кіннотниками, як тільки смеркне,— сюди вийдемо, на цю нову доріжку і рвонем скільки духу вистачить, прямо в задні ворота (О. Корнійчук).