Фразеологічний словник української мови
ВИСКАЛЮВАТИ

виска́лювати (вискаля́ти) / ви́скалити зу́би, зневажл. Сміятися або посміхатися. Полюбила москаля, Та ще й зуби вискаля! (Т. Шевченко); — А парубкам з дівчатами сідати? — питав один парубок, вискаливши зуби (Г. Квітка-Основ’яненко); Він знову приносить півторбини оладків, канючить, вискаливши зуби: “Федоте, зроби шаблю” (Григорій Тютюнник).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВИСКАЛЮВАТИ


матиме такий вигляд: Що таке ВИСКАЛЮВАТИ