Фразеологічний словник української мови
ВИРЯДЖАТИ

виряджа́ти в світ кого. Давати кому-небудь необхідні знання, навики для самостійного життя; відправляти кого-небудь у самостійне життя. Дочекався я Свого святонька, Виряджала в світ Мене матінка (С. Руданський); Минає рік, минає два, минає десять літ — і школа двері одкрива і виряджа у світ (М. Упеник); Лисиця дітей доглядала Як слід. Лисиця дітей виряджала У світ (Л. Первомайський).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВИРЯДЖАТИ


матиме такий вигляд: Що таке ВИРЯДЖАТИ