Фразеологічний словник української мови
ВИРУШАТИ

вируша́ти / ви́рушити в оста́нню путь. Помирати. — Прости мене, мій дорогий! — обняв (Сурен) Велесича, неначе той був добрим давнім другом.— Я так хворів, що вже збирався вирушити в останню путь... (Василь Шевчук).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВИРУШАТИ


матиме такий вигляд: Що таке ВИРУШАТИ