ВИПХАТИ

ви́пхати в пле́чі (в поти́лицю) кого і без додатка, зневажл. Грубо вигнати кого-небудь звідкись. — Як бачите, юначе, поміщик Ґалаґан не марнує часу. Поки ви з мужиками взуєте його в постоли (чи як пак там у того Коцюбинського?) та в плечі випхаєте з маєтку, уже й нову спеціальність набуду (А. Головко); (Саша:) Та що ж, мамо, коли так трудно,— я собі місце найду! (Красовська:) Яке місце? Учителькою станеш, щоб другого дня в потилицю випхали (Олена Пчілка).