ВИМІТАТИ

виміта́ти / ви́мести під мітлу́ що. Забирати все начисто, зовсім нічого не лишаючи. Насувався голод.., а “рятівники” (інтервенти) тим часом під мітлу вимітали всі запаси хліба, що були в порту (О. Гончар); — Хто хоче пити молоко, фуражу залишав би, — сказала Тоня.. А то влітку весь фураж під мітлу виметуть, а навесні, коли худоба дохне, знову давай його назад, із станції тягачами по багнищі тягнуть (О. Гончар). повиміта́ти під мітлу́ (про все). — Є дані, — знову продовжував херсонський посланець, — що греки зараз беруть хліб у Хорлах, під мітлу заповзялися усе повимітати, як зробили це і в нас, у Херсонськім порту (О. Гончар).