ВИЛЯТИ

виля́ти / завиля́ти хвосто́м. 1. Хитруючи, зволікати що-небудь, ухилятися від чого-небудь. Тому нехай вірш мій оцей і звучить Як ще одна скарга на тих, хто замість служити виляє хвостом (С. Олійник); А прус хвостом не завиляє.., Як дуже Дойда налягає, І як Чухрай угонку дав (І. Котляревський). 2. Лукавити, лицемірити або підлещуватися до кого-небудь. Лукавий чоловік словами нас голубить.. А ближче придивись ти — і видно, що виля хвостом (Л. Глібов).