Фразеологічний словник української мови
ВИКРУЧУВАТИСЯ
ви́тися (звива́тися, крути́тися і т. ін.) в’юно́м (ли́сом) біля кого, навколо кого. Підлещуючись, догоджати кому-небудь, упадати біля когось. Як відходили (панотчики), то червоний стукав тяжкою ходою, неначе ведмідь, блідий же вився лисом коло нього (Л. Мартович); Біля нього (Піскового) в’юном крутився старий Митрофан Лизя (Іван Ле). викру́чуватися в’юно́м. Мати в’юном викручувалася навколо знатної гості і аж надто принижувалася улесливістю (А. Хижняк).
ви́тися (звива́тися, крути́тися і т. ін.) в’юно́м (ли́сом) біля кого, навколо кого. Підлещуючись, догоджати кому-небудь, упадати біля когось. Як відходили (панотчики), то червоний стукав тяжкою ходою, неначе ведмідь, блідий же вився лисом коло нього (Л. Мартович); Біля нього (Піскового) в’юном крутився старий Митрофан Лизя (Іван Ле). викру́чуватися в’юно́м. Мати в’юном викручувалася навколо знатної гості і аж надто принижувалася улесливістю (А. Хижняк).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ВИКРУЧУВАТИСЯ
матиме такий вигляд: Що таке ВИКРУЧУВАТИСЯ
матиме такий вигляд: ВИКРУЧУВАТИСЯ
матиме такий вигляд: Що таке ВИКРУЧУВАТИСЯ