ВИЇДАТИ

вида́влювати (вижима́ти, витяга́ти і т. ін.) / ви́давити (ви́жати, ви́тягнути і т. ін.) (усі́) со́ки з кого. 1. Нещадно експлуатувати, визискувати кого-небудь. (Шкереберть:) Я пускав з торбою вдів і сиріт, я видавлював усі соки з робітників, робив їх рабами своїми (М. Кропивницький); Витягав соки пан Кшивокольський із своїх хлопів. Він хотів би, аби вони й не спали, і не їли, а все би робили, робили (Г. Хоткевич); Пришельці-колонізатори гидкі, а хіба менш гидкі вислужники їхні, холуї? Запроданці, що сіли на тих уранах і вичавлюють соки з своїх одноплемінців (О. Гончар); Вижмуть підприємці з таких, як він, соки, .. награбують доларів, заюшених кров’ю, а їх, трудівників, згодом виженуть на вулицю (І. Цюпа). 2. Дуже знесилювати, виснажувати кого-небудь важкою роботою. Колись за Франца-Йосифа та польського панства бідак все життя пнувся на свою хатину, витягав з себе соки й з нової хати поганяв до ями (С. Ч

виїда́ти о́чі кому. Лаючи, жорстоко, в’їдливо дорікати кому-небудь за щось. (Варка:) Коли вже й рідня одно другому виїдає очі, то чого ж сподіватись від чужих?.. (М. Кропивницький); — Це мені на мого найменшого братуху люди очі виїдають. От горе з ними! (Л. Яновська).