ВИДЮЧИЙ

всевидю́ще (всеви́дяче, видю́че і т. ін.) о́ко. 1. чиє. Здатність все помічати, бачити, про все швидко дізнаватися, знати. Всевидюще око двадцятирічного командира слідкувало за всіма розрахунками (М. Стельмах); Всевидяче око його вже проникало в глибину шеренг, когось невтомно шукало (О. Гончар); Тут його (Франка) рятує від смерті один з його товаришів і забирає з собою на село. Але й там видюче око адміністрації постерегло небезпечного злочинця (М. Коцюбинський). 2. уроч., заст. Всевишній. А ти, всевидящеє око! Чи ти дивилося звисока.. 1 2 Та цур їм, тим царям поганим! Нехай верзуться їм кайдани (Т. Шевченко).