ВИГАНЯТИ

виганя́ти / ви́гнати сім поті́в (сьо́мий піт) з кого. 1. Змушувати кого-небудь напружено, з останніх сил працювати або виснажувати непосильною роботою. Вона підійшла до мене, подивилася, як вправно я маніпулюю кнопками в пульті, як виганяю сьомий піт з нетямкуватого Кривцуна (П. Загребельний). 2. безос. Хто-небудь дуже виснажується, втомлюється від напруженої або дуже важкої роботи, діяльності. — А ось я, наприклад, не можу (їхати) в іншому вагоні. Навіть купейний мене не влаштовує. Хоч, мушу вам сказати, і нелегко даються ці м’які. Сім потів з тебе вижене, поки оббілетишся (Ю. Збанацький).

виганя́ти дух з кого. Дуже знесилювати кого-небудь чимсь або доводити до смерті. Спеку я переношу з мукою, і вже конторські субтропіки дух з мене виганяли (П. Козланюк).