ВЕРХИ

ї́здити (ката́тися) на горбі́ чиєму. Піддавати експлуатації когось, повністю підкоряти кого-небудь своїй волі, владі. Ледачий він (кінничий) був, усе на моїм горбі їздив (І. Муратов); Відчитав (Хома Варю) за Луценка, дав здачі й за Кузьму. Доки шуряк їздитиме на його горбі? Ні! Так не буде! (Я. Гримайло). ве́рхи ї́здити на кому. Вони на нас скоро верхи їздитимуть! .. Не можна їм попускати!.. (Б. Грінченко).

сіда́ти / сі́сти ве́рхи на кого. Підкорити кого-небудь своїй волі; примусити виконувати свої бажання, примхи тощо; командувати ким-небудь. Те, що сказав професорів син, вкинуло його в таку глибоку прострацію, що зараз кожний, кому тільки наверзеться, може сісти на нього верхи (Ю. Шовкопляс).