ВЕРХ

бра́ти / взя́ти верх (го́ру) над ким—чим і без додатка. 1. Виявлятися сильнішим від кого-, чого-небудь; переважати когось, щось. Утома була така сильна, що брала верх над усім: вони просто впали (М. Коцюбинський); Вивчення космосу супроводжувалося найжорстокішою боротьбою науки з мракобіссям, неуцтвом і шахрайством, в якій часто брали гору хибні, містичні уявлення (З журналу); Писав (Олекса) їй листи, але Надія мовчала. Видно з усього, що гординя взяла верх над її коханням (І. Цюпа); // без додатка. Виділятися серед чого-небудь. А серед нарізних покликів молдуван співучий голос пана писаря бере гору над затихаючою бурею (М. Коцюбинський); // Виявлятися на повну силу. Здоров’я почало брати гору, наповняло, як вода колодязь, і губи зачервоніли, і очі заграли (П. Куліш). 2. Перемагати, переборювати, долати кого-, що-небудь. Чайчиха вгледіла хлопця, коли він уже вискочив за ворота, з реготом відбиваючись від братів, які почали брат

ма́ти верх над ким — чим, рідше в чому. Бути головним у чомусь; керувати. Щоб на Крутогорі хтось верх мав над ними або хтось прогнав їх звідси,— та ви що, з кого смієтесь? (М. Ю. Тарновський). ма́ти свій верх. Невістка уміє цілковито задобрити воркотливу свекруху, бажаючи мати у всім і все свій верх у хаті (І. Франко).

на́ша (верх) бере́ / взяла́. Ми перемагаємо. До війська обернувся (Еней) .. І річ таку їм уджиґнув: “Козацтво! Рицарі! Трояни! Храбруйте! Наша, бач, бере (І. Котляревський); — То що? Фронт тримаємо міцно? Наша бере? — Не зовсім,— відповів похмуро Ваденін (Г. Коцюба); (Герцог:) О, наче впала з пліч у нас гора! Ха-ха! Так, значить, наша верх взяла! (Є. Кротевич).

скака́ти по верха́х. Глибоко не вникати, не торкатися суті чого-небудь (у розмові, виступах і т. ін.). І все то не по верхах скаче (Проценко), а розумним словом глибоко гвоздить (Панас Мирний).

че́рез верх. 1. Заповнений до краю або вище країв; дуже повний. Випив дві неповних, а третю через верх (Укр.. присл..). 2. Надміру, занадто. Ми розказуємо про Левка та про Ївгу, а меж (між) них не мішаємося, щоб часом чого через верх не перебрехати (Г. Квітка-Основ’яненко); Вихопилося в нього через верх самолюбство і заступило людей (С. Чорнобривець).