ВЕЛИКИЙ

важли́вий (рідше ва́жний, вели́кий) птах; важли́ва (рідше ва́жна, вели́ка, не проста́) пти́ця. Людина, яка займає високе становище в суспільстві й має владу, вагу, великий вплив. Якщо і вам трапляється десь на шосе “хорх”, знищуйте його, не цікавлячись тим, хто в ньому їде. В ста випадках зі ста ви знищите якого-небудь надзвичайно важливого фашистського птаха (П. Загребельний); Люди знають, який то важний птах був землемір (С. Чорнобривець); Колись він (голова) був унтером і забрав у голову, що він дуже великий птах (П. Куліш); Язик (полонений), що привів він разом з товаришами, виявився важливою птицею (Н. Рибак); — Де ж, ми великий пан — кадильницю за попом треба нести, а ми — не робітниця, не наймичка, ми — важна птиця — паламарка! (Панас Мирний); Йонька зрозумів, що бородань не проста птиця і що від нього тепер залежить, відпустять Йоньку чи ні (Григорій Тютюнник).

вели́ка ри́ба. Поважна особа, впливова людина. Отець її — дуже велика риба, один з перших багачів в Бориславі і Дрогобичі (І. Франко).

вели́ка різни́ця. Зовсім інша справа. — Яка тобі, Іване, різниця: сьогодні чи завтра (їхати)? Тепер день дорожчий року. — Велика різниця. Завтра я їду в тюрму. Ніяка тінь не впаде на мене (М. Стельмах).

вели́ка ця́ця, перев. ірон. 1. Особа, що займає високу посаду або має великий вплив; впливова, поважна особа. — Він дума, як голова, то й велика цяця?! (Панас Мирний); Ану, коли ти вчений, скажи мені, де тут на цьому кутку закопані гроші? А ба! От і не скажеш, бо не знаєш. А я так знаю, хоч я й неписьменний. Велика пак цяця — письменний чоловік! Куди ж пак! (І. Нечуй-Левицький ). 2. Дуже важливий, потрібний предмет. Мати знову мені тиче кислиці: “Навіщо ти, Васильку, замазав білу сорочку ожиною?” Велика пак цяця — біла сорочка. Спробували б мама, як гарно лазить в лозах та ожину рвати (І. Нечуй-Левицький).

вели́ке ді́ло. Уживається для вираження важливості, значущості чого-небудь. Прикинув (Варчук), що мати в губернії таку руку — велике діло й, мало не зітхаючи, промовив: “Прямо і не знаю, чим, Яремо Івановичу, вам віддячити” (М. Стельмах); // ірон. Уживається для вираження чого-небудь не вартого уваги. А Щука на своє хилила: Ет, вигадки! Велике діло — миші (Л. Глібов).

вели́ке се́рце у кого. Хто-небудь дуже добрий, чуйний, здатний перейматися чиїмись переживаннями, горем. Спитала (Тамара) несміливо.— Зара?! — Очі Божени засиніли теплими вогниками. Вона довго підбирала слова. — У неї велике серце... (А. Хижняк). вели́кого се́рця. Йому можуть зустрітись люди великого серця, твердого сумління (О. Гончар).

вели́ке цабе́, перев. ірон. Поважна особа, яка займає високу посаду або має великий вплив у суспільстві, в колективі. — Що мені благочинний! Куди ж пак: велике цабе! (І. Нечуй-Левицький); А то, раз, кажуть батько, перестрів їх, чумаків наших, панок якийсь та: “Давайте, — каже, cякі-такі чумаки-мужики, мито!” Та й канчуком заміряється. Через його землі, бач, їхали — велике цабе! (Нар. опов.); — Справді, Маєр якось незвично поводився,— озвалася Галина Іванівна,— мабуть, отой висушений — дуже велике цабе (В. Лисенко); // в чому. Відома, компетентна в певній галузі особа. Він, кажуть, якесь велике цабе в геології. Землю наскрізь бачить (М. Рудь).

вели́кий пан; вели́ка па́ні, перев. ірон. Поважна особа, яка має великий вплив і з якою треба рахуватися. Дума (Василева мати), як з ратієвської дворні, так і велика пані (Панас Мирний); — Не мети до порога, бо мені треба через поріг ходити! — ляснула Мотря.— Авжеж, велика пані. Покаляєш, княгине, золоті підківки,— сказала Мелашка (І. Нечуй-Левицький).

вели́ким (ди́вним) ди́вом, зі сл. дивува́тися. Дуже, надто. Ускочивши в хату, він (Попенко) мав щось сказати Жукові — і великим дивом дивувався, як почув, що Жука вже немає і не буде (Панас Мирний); Бенедьо сидів в куті на своїм петеку і дивувався дивним дивом, що се мало значитися (І. Франко).

вели́кого (висо́кого) колі́на. Знатного роду. У жіночій громаді не йшла в лад ота княгиня, жона Гвинтовчина, .. пані великого коліна (П. Куліш).

вели́кою (значно́ю, бі́льшою і т. ін.) мі́рою. Переважно, здебільшого тощо. О. В. Капніст з дитинства перебував в оточенні, яке великою мірою сприяло формуванню волелюбних поглядів (З журналу); Ефективність розвитку народногосподарського комплексу .. значною мірою зумовлюється раціональною системою розселення трудящих (Вісник АН України); Фундаментальним (дослідженням) найбільшою мірою притаманна наукова невизначеність, тобто відсутність однозначного зв’язку між затратами і результатами (Вісник НАН України).

ви́пала (висо́ка (вели́ка)) честь кому, чому, перев. з інфін. Хто-небудь виявився гідним виконувати, здійснювати і т. ін. щось відповідальне, почесне, дуже важливе. Шеф викликав нас (футболістів) до контори й .. товкмачив, яка нам, мовляв, випала честь і як ми повинні пишатися (Ю. Яновський). ви́пала висо́ка честь на до́лю кого. Висока честь зробити записи пісні про Кармалюка випала на долю М. Костомарова. Здійснення цього запису всього через дев’ять років після вбивства панами та їх посібниками народного месника є дуже знаменним фактом (З журналу).

висо́кого (вели́кого) льо́ту (ле́ту), зі сл. люди́на, дія́ч і т. ін. Який займає значне становище в суспільстві; визначний, відомий і т. ін. Людина високого льоту відповідно проявляє себе, здебільшого, вже в молоді роки (З газети); В. І. Вернадський — учений великого лету (З журналу).

з вели́кого ро́зуму, ірон. Необдумано, легковажно. Всілякі чутки і всякі люди баламутять теперечки громаду… Один баламутить по дурості своїй, а другий з великого розуму (М. Стельмах).

з вели́кої лі́тери. Такий, що прославився добрими справами і гідний високої поваги (про людину). Є речі, яких не забудеш. Наприклад, почуття гордощів за наших .. людей. За Людей з великої літери (Л. Дмитерко); Учитель з великої літери (З усн. мови); // Щось, усіма шановане, дороге кожному. Український степ є Степом з великої літери з погляду неповторності його витворення. ..Згадаймо тут, з яким захватом описував Степ у повісті “Тарас Бульба” Микола Гоголь. Нічого в природі не могло бути кращого, зауважує письменник (З журналу).

(і) мале́ й вели́ке (старе́). Усі люди незалежно від віку; діти й дорослі; всі. — Його мале й велике знає.. По всіх усюдах він буває (Л. Глібов). (і) старе́ й мале́. Оповістив батюшка.., щоб і старе і мале, щоб усі зібралися до церкви (Г. Квітка-Основ’яненко); Усі, старе й мале, виходили зустрічати князя (Г. Хоткевич); — Хазяїн там є, — і старе й мале так говорить про Степана Петровича довкола (В. Большак); (і) старі́ й малі́. — А в селі, як побачили наше авто, так і старі й малі, й гусята й поросята.. — все геть-чисто повискакувало на вулицю (Остап Вишня); Під високим тином коло сільради ніде яблуку впасти. Збіглися старі й малі з усього кутка (В. Кучер).

ма́ти (вели́кий) хист до чого. Уміти вправно, гарно, майстерно зробити що-небудь. І здатна вона була до всякого діла, до всякої роботи, мала великий хист до всього (Панас Мирний); (Настя:) На кого не гляну, то всі дурні, хисту не мають ні до чого. (Хома:) Еге... Поки, знаєш, розчовпають, що воно і як... (І. Карпенко-Карий).

ма́ти зуб (зу́ба) на кого. Сердитися, гніватися на кого-небудь. Гнат і, мабуть, деякі з присутніх, може, отой композитор або отой поет.. — всі вони мали на мене зуб за Вероніку (П. Загребельний); Пан Андрій мав зуба на Кшивольського за його завжди зухвалі і ґвалтовні виступи (Г. Хоткевич); (Андрій:) Бєлін мав на неї зуба: він женихався, і — не вийшло (Я. Галан). ма́ти вели́кий зуб. Особливо великий зуб на нього (Ярошенка) має Пилип Варивода (В. Речмедін). ма́ти зу́би. Та-ак… Хм… От тобі й Маринка… І вона зуби має… (В. Винниченко); // проти кого. Бути незадоволеним, затаїти злість проти когось. Вже першого дня помітили козаки, що турки передусім мають зуб проти них (О. Маковей); (Смола:) Брехня. Ти просто маєш проти мене зуб (І. Микитенко); — Здрастуйте, — Данило й Харитон відповіли стримано, як і належить делегатам, та й мали вони проти цієї дівчини .. зуб (Ю. Смолич); Тільки

ма́ти си́лу. 1. перев. де. Бути відомим, впливовим і т. ін. (про людину). Мав силу в колективі, до нього прислухалися, у нього вчилися (З журналу). ма́ти вели́ку си́лу. (Хуса:) Публій сам не так мені потрібен, як горда Марція, його жона,— вона з родини цезаря і має велику силу там, у Палатині (Леся Українка). 2. перев. де. Бути вагомим, значним, авторитетним (про слово, виступ, статтю і т. ін.). — А там, у районі, голос його (сількора) силу має (О. Гончар). 3. над ким—чим. Впливати на кого-, що-небудь, керувати чиїмись діями. Слава й ганьба не повинні Над Гафізом мати силу (А. Кримський); Не мав директор сили над колективом (З журналу). ма́ти насті́льки си́ли. Що з того, що батько і мати хоч і відпустили дочку.., але дорого дали б, щоби не відпускати, щоби мати настільки сили над нею? (Г. Хоткевич). 4. з інфін. Могти, бути спроможним зробити щось. — Коли Ви маєте силу до осен

мі́ряти вели́кою мі́рою що. Дуже відповідально ставитися до чогось. — Перед ними (солдатами) Київ. Скажіть їм, що сьогодні в усьому світі нема людей ні прекрасніших, ні чистіших, ніж вони. Міряйте життя й смерть великою мірою (О. Довженко).

не ма́ти (своє́ї) во́лі (си́ли во́лі). Легко піддаватися різним впливам; бути нестійким, нерішучим, безвольним. Отже-таки вкінці послухав (Славко) просьби. Не мав своєї волі. Перед котрим чоловіком почував пошану, то не міг опертись його намові (Л. Мартович). ма́ти вели́ку си́лу ду́ха. (Матушка гуменя:) Треба, кажу, дуже берегтися, велику силу духа мати, щоб від його (лукавого) захиститися (Панас Мирний).

обво́дити / обвести́ очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.) кого, що, де. Оглядати кого-, що-небудь, дивитися на когось, на щось; роздивлятися. Настя обводить очима шкільні стінки. В очах — сльози. Прощається (С. Васильченко); — Чи не завадив я вам? Так неждано і негадано потрапив,— обводить очима і людей, і стіни кімнатки (М. Стельмах); Вона обводить поглядом усіх присутніх (Д. Ткач); Інколи він відривається від книжки, обводить поглядом величезну кімнату (І. Багмут); — Скажіть мені, що це? Правда? — Правда,— сказав Щорс і повільно обвів очима всіх.— Раз у тисячу років куля не повинна брати людину. Це безсмертя (О. Довженко); Привітавшись з матір’ю, він обвів очима рідну хату (А. Шиян); Стулила (Тоня) злісно губи, обвела навкруги тоскним поглядом (С. Васильченко); Збігла (дівчина) по східцях униз, обвела поглядом зал і завмерла (Л. Дмитерко); Данило обвів поглядом навколо (А. Хижняк); Рустем .. обвів
о́чі вели́кі в кого. Хтось занадто цікавий (перев. до чужих справ); безцеремонний. У кожного очі великі: всякому до мене діло, всяк хоче покопирсатися у чужому серці (М. Старицький).

роби́ти / зроби́ти вели́кі о́чі. Виявляти подив, здивування. Оце так таємниці мадридського двору! Чи таємниці? А можливо, та реальність, якої ми.. намагалися “не помічати”. І не треба зараз робити великі очі (З газети). — А ти б не розкидала свої куделі по всіх кутках… Сусанна зробила великі очі (М. Коцюбинський).

ста́ти (бу́ти) у (вели́кій) приго́ді кому. 1. Допомогти кому-небудь; виручити когось. Цього вечора у Василя і Наталки, може, ще й не вистачило б сміливості обнятись, але тут у пригоді їм став споконвічний дівочий помічник — страх (О. Довженко); — Слухай, Кириле,— каже чорт, знявши шапку і вклонившись,— поможи мені у моїм ділі, а я тобі у великій пригоді стану (О. Стороженко); — Рости, моя дитино,— було їй каже вона,— рости, та хоч у якій-небудь пригоді будеш мені біля печі хоч (А. Тесленко); // Прислужитися кому-небудь. (Риндичка (до старшини):) Ой, розсудіть же мене; а я батечку, вам завжди у пригоді стану (М. Кропивницький); Дощик-дощику, іди На левади, на сади, .. Ще пройдися й по городі, Стань нам, любий, у пригоді (М. Познанська). 2. Виявитися потрібним, необхідним. — Поживеш — побачиш, як стануть у пригоді гроші (І. Нечуй-Левицький); Коли розлучалися, дівчина дала Маркові пляшечку із живлющою водо

у вели́кій (значні́й, бі́льшій і т. ін.) мі́рі . Переважно, здебільшого тощо. Тут (у гірських умовах) загальний успіх у великій мірі залежав від ініціативи, винахідливості, бойового настрою кожного окремого бійця (О. Гончар); Заробляючи, аби тільки не вмерти з голоду, Франко за цей період в значній мірі одірваний був од української літератури (М. Коцюбинський); Не вийде з неї (людини) генія — це вже в більшій мірі її власна справа… (Є. Гуцало).

у лі́сі щось (вели́ке) здо́хло. Сталося щось незвичайне. Мабуть, у лісі щось велике здохло, що ви до нас прийшли! (Укр.. присл..); Треба, щоб у лісі щось дуже велике здохло, щоб ми помирились! (І. Нечуй-Левицький); — Знаєш, у мене ідея, Павло… “Павло?” Я вирячився на нього. Ніколи він не називає мене Павлом. Щось у лісі здохло,— дуже, вже, мабуть, серйозна ідея, раз він так офіційно мене називає (В. Нестайко).

у мо́ді. Має загальне визнання хто-, що-небудь; популярний, поширений. Видно, справді, у вас в Галичині “жіноче питання” дуже в моді тепер (Леся Українка); У нас тепер в моді “Пісня капітанів” (Ю. Яновський). у вели́кій мо́ді. Гончарівка через своїх дівчат у великій моді (Г. Квітка-Основ’яненко); // Цінується щось. — Це колись, коли людям робити не було часу, кохання в моді було… Лицарі там одне одного списами за дам штрикали, а тепер якби хто за дівчину побився — сама дурнем назвала б! Не та доба (В. Підмогильний).