ВЕЛИКДЕНЬ

на рахма́нський Вели́кдень, ірон. Ніколи. — На Юра-Івана, на рахманський Великдень (М. Номис); Ви почали відчувати, що справа, за яку боролися ви поряд з фашистами, натрапляє на непереможний спротив народу і що вона може перемогти лише на рахманський Великдень (Д. Павличко).

як (мов, ні́би і т. ін.) на Вели́кдень, зі сл. вдягну́тися, прибра́тися і под. Дуже, пишно, по-святковому. — Вечір за вечором просиджували вони з Гафійкою у прибраній як на Великдень хаті, в чистій одежі, немов чекали дорогого гостя... (М. Коцюбинський); — Дідуню, а чого це ви нарядились як на Великдень? — Зуба піду рвати (І. Драч).