Фразеологічний словник української мови
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ВВОЛИТИ

во́лити / вво́лити во́лю чию, заст. Виконувати чиєсь бажання, слухати когось. Мати любила його без пам’яті, тряслась над ним і у всім волила його волю (І. Франко); (Мавка:) Рада б я волю вволити, тільки ж сама я не маю вже волі (Леся Українка).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВВОЛИТИ


матиме такий вигляд: Що таке ВВОЛИТИ