Фразеологічний словник української мови
БУХАНЕЦЬ

вліпи́ти буханця́ кому. Ударити кого-небудь. А іноді, було, й буханця уліпить (Мотря) Чіпці у спину, щоб довго не роздумував (Панас Мирний).

годува́ти бе́бехами (буханця́ми) кого і без додатка. Бити кого-небудь. Хома подумав, що ще трохи його товкмачив, прийнявсь лежачого шкварити… знай його бебехами годує (Г. Квітка-Основ’яненко); — Оце діждався діточок на старість… Не хлібом, а бебехами годують (Григорій Тютюнник).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БУХАНЕЦЬ


матиме такий вигляд: Що таке БУХАНЕЦЬ