БРИТВА

ти́хою са́пою, зі сл. ді́яти, чини́ти і т. ін. Приховано або таємно; спідтишка. — Міняють (глитаї) тактику. Хочуть діяти тихою сапою. Не вийде, пане лиходію Ратушняк! (І. Цюпа); Вона (опозиція) не загрожує зброєю, не пред’являє ультиматумів. Ні! Вона діє тихою сапою (З газети); Зло вони (Кучмієнки) чинять не з войовничих позицій, а тихою сапою: проникаючи до справжніх творців, обплутують останніх своєю запопадливістю (З газети). ти́хою бри́твою, рідко. Як зіницю ока стерегла Франка свою іконописної краси доньку Владиславу .. А що вже моралі вичитувала своїй красуні, — та так ніжно, люблячи, усе тихою бритвою брала (З газети).

ходи́ти по лезу́ бри́тви (ножа́). Здійснювати небезпечну, складну справу дуже вправно, вміло, тонко. Постійно наражаючись на небезпеку, ходячи, як кажуть, по лезу бритви, обер-лейтенант давно вже став забобонним (П. Гуріненко). ходи́ти по бри́тві. — Ні, ти, Гнате, в це діло не мішайся. Давай призначимо когось із хутірських дядьків старшим по переселенню, хай він і розпоряджається. А ти завалиш усе діло. Тут по бритві ходити треба, а ти — шарах з усіх чотирьох. Так не тільки ногу, а й голову розпанахати можна (Григорій Тютюнник). ходи́ти по ни́точці над чим. Хлопці діяли відважно й хоробро, сміливо ходили по ниточці над смертю, і лише нещасний випадок кинув їх до рук ворогів (Ю. Яновський). ході́ння по ле́зу (по ві́стрю) ножа́. Барак весь час був у насторозі. Безперервне ходіння по лезу ножа — таким було зараз їхнє життя (О. Гончар); Хоча Денис і надійний хлопець, а в нього можуть прокинутися родинні інстинкти. Це дуже небез

язи́к як бри́тва у кого. Хто-небудь вміє висловлюватися дошкульно, влучно, дотепно. — В тебе слово як свердел, язик як бритва (І. Нечуй-Левицький); — Не сплю ніч, сам з собою вголос розмовляю, а Серафима моя, нащо вже в неї язик як бритва, мовчить — ні слова (Л. Первомайський); (Кость:) Серце моє полонила одна дівчина. Очі в неї голубі-голубі, як небо весняне, голос ніжний-ніжний, як струмочок, а язик — як бритва (М. Зарудний).