БРАТИСЯ

(аж) вхопи́тися / бра́тися за живі́т (за бо́ки́, в бо́ки). Дуже сміятися, реготати. — Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився (О. Донченко); — Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим, заразливим сміхом (Ю. Смолич); — А вражий запорожець аж за боки береться, регочучи (П. Куліш); Оце ось виступав він у клубі перед молоддю на .. вечорі, так вірите, всі аж за боки бралися (З газети); — Гукнув я конторських, а вони вже .. аж заливаються (біля стінгазети) капосні та в боки беруться (В. Кучер).

(аж) дур голови́ бере́ться кому і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані розгубленості, розпачу, приголомшення через важкі клопоти, турботи і т. ін. — Треба бакшиш (хабар) готувати та визволяти Остапа, а де грошей взяти? де? кажіть! Аж дур голови береться… (М. Коцюбинський).

благословля́тися / благослови́тися (поблагослови́тися, заблагослови́тися) на світ (на день, на світа́нок), безос. Світати, розвиднюватися. Схопився я, озираюсь по хаті. А надворі вже почало на світ благословлятися (І. Нечуй-Левицький); Устаєш, ледве на світ благословляється, а вертаєш пізно смерком (У. Самчук); Я бачу крізь зубчасті гори, ріки: В моїм краю благословляється на день (М. Стельмах); Ніч — довгу, холодну, дрімотливу — пробув Василь на станції… А як стало благословлятися на світанок — вирушив у дорогу (П. Інгульський); Надворі благословилося на світ (І. Багряний). благословля́ється день. Сивоголовий Лавро радів з того, що його односельчани поважають схід сонця і знають, як благословляється день (Д. Прилюк). бере́ться на світ. (Макар:) На світ береться. (Вишневий (подивився на схід):) Так. Світає (П. Куліш).

бра́тися / взя́тися за ба́рки (за чуби́). Битися з кимсь чи починати бійку. Кличуть до нього раз наймитів — З кожним боротися пан захотів. Он жартівливі панські припарки — Довбуш береться з паном за барки (Д. Павличко); — Хіба він мені брат? — каже було Василь .. Онисько собі не дякує Василеві. Не раз і за чуби бралися (Панас Мирний); // Сперечатися. Іван Антонович готовий взятися з комбатом за барки, доводячи, що мінометники дефіцитні і місце Шовкуна — біля “самовара” (О. Гончар).

бра́тися / взя́тися за кни́жку (за книжки́). Читати, вчитися. Їздив (Дмитро) у хурманку на цукровню по жом а чи маляс, столярував, у вільну ж годину за книжку брався (М. Стельмах); // Готувати уроки; готуватися до занять і т. ін. Цілий день школяр прогуляв, ще й за книжки не брався (З усн. мови).

бра́тися / взя́тися за перо́. Починати писати; займатися літературною діяльністю. Учора хто його знає що й робив, що й за перо не брався (Панас Мирний); Опівночі прокинувся (Коркошко) від поганого сну і взявся за перо (В. Логвиненко).

бра́тися / взя́тися за ро́зум. Ставати розсудливішим, розумнішим; поводити себе розумно, діяти розсудливо. Я ніколи не розумію як слід психології ваших людей, чому вони тоді тільки беруться за розум, як їх вилаяти по-батьківському, того, може, що ще молоді? (Леся Українка); Пора б уже Андрієві й за розум братися (Д. Бедзик); (Виборний:) Час би, Наталко, взятись за розум: ти уже дівка, не дитя.— Кого ж ти дожидаєшся? (І. Котляревський); // Починати серйозно займатися якоюсь корисною справою. Він заявив, що він починає вчитись.— Годі байдики бити, треба за розум братись (Г. Коцюба); Посадські люди за розум взялися. Крам іноземний з’явився на ярмарках (Н. Рибак).

бра́тися / взя́тися за своє́. Продовжувати робити щось, наполягати на чомусь. Вони знов узялися за своє? Гадають, що й цього разу їм минеться? (Ю. Шовкопляс).

бра́тися / взя́тися зуба́ми за що. Рішуче, настійно домагатися чого-небудь. — Зубами взявся я за це діло. Пішов по установах, в усіх кабінетах побував, всі дозволи одержав (О. Гончар).

бра́тися / взя́тися кри́гою, зі сл. о́чі, по́гляд. Ставати холодним, байдужим. — Мамо…— з серцем повертається до невеличкої постаті, а невеселі очі беруться кригою: ну, чого їй додивлятись за ним, наче за немовлям (М. Стельмах).

бра́тися / взя́тися по́пелом. Зникати, пропадати. Не одну я нічку не спала, не один день гірко працювала, здоров’я накладала, а тепер — де воно (добро)? Попелом узялося… (М. Коцюбинський).

бра́тися / взя́тися фе́ртом в (по́під) бо́ки. Приймати позу самовдоволеного, виявляючи пиху, зазнайство і т. ін. Став я, хвертом (фертом) в боки взявся І до неї обізвався (Л. Глібов).

бра́тися в но́ги. Швидко тікати, бігти, йти геть. (Чирва:) Улучив! .. Тепер тікати! (Озирається й береться в ноги) (І. Микитенко).

бра́тися (хапа́тися / вхопи́тися) за го́лову. Бути у відчаї, розпачі; дуже переживати, шкодувати. — Призначають у середню школу пташа жовтороте, а потім беруться за голови (Ю. Збанацький); Коли він (Горький) прочитав у “Раді” листа (Винниченка) .. то все хапався за голову, хвилювався й повторював: Так мені й треба (М. Коцюбинський); Побитих тисячу горшків, А де побито — розбери! Чи там, чи тут? .. Як глянув зав з-під козирка, Вхопивсь за голову й сказав: — Гукніть негайно Хом’яка (С. Олійник); // Дивуватися. З якими гордощами мазюкав я на взір “цьоциних” такі “ружі”, що аж сама “цьоця” бралася за голову (І. Франко).

душа́ боли́ть (щеми́ть, я́три́ться і т. ін.) / заболі́ла (защемі́ла, зая́три́лася і т. ін.) у кого, чия і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу. А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість. Єдине слово виникло: невже?! Душа болить і тіло як чуже .. Все так як є. Приречена. Одна. Стіна. І ґрати (Л. Костенко); Треба, щоб у людей боліла душа, коли вони бачать, як простоюють дорогі агрегати (З газети); (Джавоїра:) Різні клопоти є. Від одних розцвіта, а від інших ятриться душа, ніби рана (О. Левада); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов’я .. Защеміла, заболіла вся душа моя (Олесь). душа́ бере́ться бо́лем. — Може, Степане Васильовичу, зумієте чимось пособити ..— Треба подумати, хлопче,— болем береться душа вчителя (М. Стельмах).

(і) не бере́ться (до) голови́ в кого, кому і без додатка, безос. Хто-небудь не може усвідомити, зрозуміти, збагнути щось. Сторонський нарікав, що з Михасем зле — не вчиться; зате Андрусь пильний хлопець. А в Савки те й голови не бралося (О. Маковей); Не помічав (Тищенко), що вп’явся очима в Ірину .. Змарніла? Постаріла? Таке не бралося до голови (Ю. Мушкетик); Як різниться знахідка з розписами Київської Софії та Кирилівської церкви, теж датованими XII століттям!.. Просто не береться голови, що пам’ятки належать до однієї епохи (З журналу).

не бра́тися / не взя́тися (і (ні, ані́)) за холо́дну во́ду, несхв. Нічого не робити; нічим не займатися. Поки бряжчали ще тітчині карбованці, було й за холодну воду не візьметься, думали, — навіки зледащіє людина (М. Коцюбинський);— Ну та нічого! — мріяла Стася,— ось тільки забагатіємо в Америці, я сама трьох наймичок матиму, за холодну воду не візьмусь (І. Муратов). і за холо́дну во́ду бра́тись. Її Катруся зросла білоручкою, мати не дозволяла їй і за холодну воду братись (Ю. Збанацький).

сон не бере́ / не взяв кого і без додатка. Кому-небудь не спиться. “І спати хочеться, а і чогось мене сон не бере”,— подумав Ломицький (І. Нечуй-Левицький); Вже панотцевого коня й немає: ще до світу махнув старий у нову дорогу: десь його й сон не взяв (П. Куліш); не бере́ться сон. І не береться сон — ходжу, картаю себе думками, розважаю згадками (С. Васильченко).